Митні та валютні формальності

Правове регулювання туристичної діяльності

• 20) годинники у кількості не більше двох штук;

• 21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;

• 22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

• 23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

• 24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік та кількість яких визначаються нормативно-правовими актами [32, с. 56].

Порядок переміщення через кордон різного виду цінностей, зокрема, історичних та культурних, безпосередньо впливає на процес організації туристичної діяльності. Подорожуючі особи під час поїздки часто купують різні коштовні предмети: картини, малюнки, портрети, гравюри, акварелі, скульптури, ікони, предмети церковного побуту, зброю, меблі, тканини, прикраси, одяг, рукописи, книги, музичні інструменти та інші предмети, що мають історико-культурне значення. Але не завжди такі покупки здійснюються в магазинах, де до касових чеків додається відповідний дозвіл на вивезення цих предметів за кордон.

Цінність витвору мистецтва є суб'єктивним поняттям. Безпосередньо на кордоні, на кожному митному посту важко мати фахівця з того чи іншого виду мистецтва. У більшості країн існують відповідні служби з державного регулювання вивезення та ввезення історико-культурних цінностей.

Відповідно до ст. 561 Митного кодексу України, митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації. Такий контроль у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю [32, с. 97].

У ст. 21 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" зазначено, що культурні цінності, які ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей [43].

У багатьох країнах існують певні обмеження щодо ввозу кішок, собак та інших домашніх тварин (включаючи акваріумних рибок). На ввіз таких тварин потрібен ветеринарний сертифікат з лікарні, який підтверджує, що тварина здорова та їй зроблені щеплення.

Для ввозу в іноземну країну домашніх тварин необхідно мати:

• ветеринарний сертифікат (Veterinary Health Certificate), який дійсний впродовж двадцяти чотирьох годин від дати в'їзду;

• підтвердження зробленого щеплення проти сказу (Rabies Vaccination Certificate), яке дійсне впродовж дев'яти місяців з десятого дня від дати щеплення [29, с. 90].

Під час поїздки собака будь-якої породи та розміру має бути в наморднику. При бронюванні квитка турист повинен попередити авіакомпанію, що разом з ним летить тварина. Квиток для собаки або кішки купується безпосередньо в аеропорту. Його вартість розраховують так само, як вартість понаднормованого багажу, виходячи з ваги тварини, але за тарифами першого класу, навіть якщо тварина полетить у багажному відділенні. У поїзді собака може їхати в одному купе з туристом лише за умови, якщо інші пасажири не заперечують. В іншому випадку доведеться купувати ціле купе.

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої туристичної організації, подорожуючі особи не повинні оподатковуватися зборами при в'їзді в іноземну країну, крім мита та податків на додану вартість за певною номенклатурою товарів. Якщо податки і специфічні збори не можуть бути скасовані через те, що вони витрачаються на утримання або покращення обладнання та інфраструктури туризму, то їх доцільно включати в непряме оподатковування, у збори з пасажирів, вартість квитків тощо.

Міжнародна організація цивільної авіації робить аналогічні рекомендації, у яких зазначено, що "слід включати збори в аеропортах у вартість квитка, в жодному разі не збирати гроші персонально з пасажирів при вході в аеропорт, тому що це особливо болісно сприймається туристами під час повернення додому". Однак, у більшості міжнародних аеропортів світу встановлені збори з іноземних та своїх туристів, котрі вилітають за кордон. В окремих країнах також діють аеропортові збори на внутрішніх лініях, розмір яких для іноземних туристів коливається у межах від 10 до 35 дол. США.

Варто зазначити, що з розширенням географії та зростанням обсягів міжнародного туризму, більшість подорожуючих осіб стикається з необхідністю обміну валюти. При цьому завжди існує ймовірність отримати фальшиву банкноту. Щорічно кількість підроблених грошових знаків у світі тільки збільшується. Разом з цим поступово зростає і професіоналізм фальшивомонетників, тому виявити підробку з першого погляду непросто або зовсім неможливо. Тому кожному туристу необхідно знати основні способи визначення фальшивих грошей.

Наприклад, у справжніх доларах США захисна смуга підсвічується, на дотик банкнота рельєфна, а по нижньому краю купюри можна виявити характерні смужки. На просвіт доларова банкнота повинна бути в дрібну сіточку і обрамлена по периметру відтисненнями штампів, друку та цифр. Підписи під портретом президента повинні бути не просто рельєфні, але й шорсткі. Банкіри радять при покупці доларів завжди звертати увагу на мікротекст "United States of American: на фальшивих купюрах він не читається у лівій та правій нижніх частинах овалу з портретом.

Долар підроблюють набагато частіше, аніж гривни або інші світові валюти. Проте, наприклад, у країнах Європейського союзу щорічно вилучаються з обігу понад 600 тис. підроблених банкнот євро, з яких 48%

- номіналом 50 євро. Банкноти більш високих номіналів у цих країнах майже не використовуються, оскільки великими сумами люди вважають за краще оперувати у безготівковій формі [103].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Митні та валютні формальності“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності
  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список