Верхово-упряжні породи

Основи рослинництва і тваринництва

Кабардинська порода. Відома як місцева порода Північного Кавказу з XVI ст. Сформувалася вона в результаті змішення ряду кінських порід південного походження (карабахська, персидська, туркменська) і аборигенних степових. Коні кабардинців верхово-упряжного типу, з легкими і урівноваженими рухами. їх широко використовують для верхової їзди в гористій місцевості. їм властиві міцна суха конституція, гармонійна, дещо приземиста статура, відмінне здоров'я, живий темперамент, висока плодючість, довголіття. Голова з горбоносим профілем, шия середньої довжини, груди глибокі, широкі, загривок невисокий, але довгий, спина пряма, коротка, поперек трохи розтягнутий, круп часто приспущений, ноги сухі, задні часто саблисті, копита міцні, оброслість гриви і хвоста хороша. Масті гніда, каракова і ворона. У літній період коні добре нажировуються. Кобили відрізняються молочністю. Коней розводять в культурно-табунних умовах.

Порідна група англо-кабардинська виведена відтворним схрещуванням кобил кабардинців і карачаївок з чистокровними верховими жеребцями (апробована в 1967 р.). У родоводах коней англо-кабардинських на долю крові чистокровної верхової породи доводиться від 1/4 до 3/4 частин. Коней вирощували в культурно-табунних умовах на гірських і предгірних пасовищах. Коні англо-кабардинські вдало поєднують в собі якості початкових порід. Вони добре пристосовані до умов Кавказу, пересування по гористій місцевості. Значно перевершують коней кабардинців по росту, жвавості і вираженості верхового типу. Голова суха, часто з горбоносим профілем, шия подовжена, м'язиста, іноді кадику-вата, спина пряма, м'язиста, круп злегка опущений, лопатка криво поставлена, груди глибокі і широкі, ноги міцні. Від чистокровної верхової породи коні цієї порідної групи успадкували відносні високоногість, довгу шию з вираженою потилицею, сухість і порідність. Англо-кабардинці відрізняються хорошими рухами, але по жвавості на галопі поступаються тільки будьонновським і кустанайським.

Тракененська порода. Виведена в XIX ст. в Германії в Тракененському кінному заводі схрещуванням місцевих кобил з ознаками східного походження з жеребцями верхових і верхово-упряжних порід (арабською, турецькою, іспанською, неаполітанською, персидською, чистокровною верховою, донською і ін.). Велика увага при цьому приділялася умовам годівлі і утримання. Успішному розвитку породи сприяли тренінг і систематичні випробування коней спочатку в гладких скачках, а пізніше на так званих парфосних полюваннях з різноманітними перешкодами на трасах, а також під сідлом і в збруї.

Сучасних тракененських коней широко використовують у всіх видах кінного спорту, а також в збруї на різних роботах. По жвавості в гладких скачках вони перевершують коней інших напівкровних верхових порід. Серед напівкровних верхових коней вони також найбільш великі, при цьому їх високе зростання добре поєднується з достатньо довгим, дуже глибоким, об'ємистим тулубом і могутнім розвитком кістяка. Коні відрізняються сухою конституцією і порідністю. Голова велика, порідна, з довгою потилицею, шия середньої довжини, м'язиста з високим виходом, загривок високий, довга спина з ложбинкою до загривка, круп м'язистий, овальний, іноді звислий, лопатка довга, ноги часто короткі, правильно поставлені, сухі з добре відіменними сухожиллями, копита міцні. Темперамент у коней енергійний.

Наступний розділ:

Рисисті породи

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Верхово-упряжні породи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи
  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література