Гнідо-савраса масть. У коней цієї масті значно освітлений корпус. Забарвлення основної масті більш блякле. На спині — ремінь. Ноги як і у гнідих до зап'ястного і скакального суглобів чорні, але забарвлення нерівномірне. На внутрішньому боці кінцівок бурі і сірі пряді. Кінець морди, навколо очей і черево освітлені.
Рудо-савраса називається також каурою мастю. Забарвлення тулуба світло-руде, блякле, на кінці морди, навколо очей, під грудьми та на череві забарвлення світліше. Грива і хвіст із рудого і бурого волосся. По хребту ремінь. На кінцівках може бути зеброїдність.
Чала масть — до волосся основної масті рівномірно примішані білі волосся. Розрізняють вороно-чалу, гнідо-чалу та рудо-чалу масті.
Ряба масть — тварина має крупні білі плями неправильної форми, нерівномірно розподілені по тілу.
Чубара масть — плямиста. Дрібні плями рудого, коричневого чи чорного кольору розміщені по тулубу.
Масті коней об'єднують в п'ять груп:
• одноколірні — ворона, руда, біла, солова;
• двоколірні — каракова, гніда, булана, ігренева;
• із зональним забарвленням — савраса, мишаста;
• змішаного білого та забарвленого волосу — сіра, чала;
• плямисті — чубара, ряба.
Відмітини — це природжені плями чи смуги різної величини та форми на голові, тулубі і кінцівках коня. Маленьку білу пляму на лобі називають зірочкою, більшу — зіркою, довгу вузьку на переніссі — проточиною, широку проточину — лисиною.
Проточина буває вузькою та широкою, рівною та хвилястою, суцільною та переривчастою, зміщеною ліворуч чи праворуч, може закінчуватись на переніссі, на губі.
Дуже великі варіації відмітин на кінцівках. Білизна буває лише на вінчику, на п'ятці копита, підіймається до півбабки чи путового суглоба, досягати 1/3, 1/2 та 2/3 п'ястя, плесни, передпліччя та гомілки. Вона може доходити до зап'ястя та скакального суглоба і вище них.
Прикмети — це зовнішні індивідуальні ознаки, крім відмітин, які зберігаються на протязі всього життя тварин. Це можуть бути де пігментовані очі, плями на райдужній оболонці ока, травматичні пошкодження, тощо. Плями, що виникли в результаті натирання шкіри сідлом чи хомутом, попругою чи шпорою до прикмет не відносять.
Масті, відмітини та прикмети коней детально описують письмовім та графічним способом. Письмовий опис відмітин та прикмет має бути чітким, без коментарів типу "без відмітин". Перший опис проводять після народження лошати при заповненні акту приплоду. Потім — при відлученні, бонітуванні, відправленні до іподрому, реалізації, при внесення до державної книги племінних тварин.
Аллюри
Алюр — це спосіб і форма пересування коня за допомогою чергування періодів підтримки і відштовхування ногами при опорі об землю і згинання і розгинання їх в безопорній фазі.
До основних аллюрів відносяться крок, рись, галоп, інохідь.
Крок. Найбільш повільний алюр, при якому кінь спирається об поверхню по черзі кожній з чотирьох ніг. Рух кроком починається з поштовху задньою ногою. Якщо крок починається з відштовхування задньою правою ногою, то потім піднімається передня ліва, далі піднімається задня ліва і нарешті передня права. Довжина кроку коливається від 0,8 до 1,2 м; частота — близько 100 кроків в 1 хв. Швидкість кроку у ваговоза 4-5 км/год, у коней швидких аллюрів — 6-7. При русі кроком кінь менше стомлюється і проявляє найбільшу силу тяги.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Масті, відмітини та прикмети“ на сторінці 2. Приємного читання.
