Продукція вівчарства

Основи рослинництва і тваринництва

Звалювання і прядомість розглядаються як технологічні властивості, що найбільшою мірою притаманні овечій вовні.

Одна з головних фізико-механічних властивостей шерсті є її довжина.

Бонітування овець з однорідною вовною, класування тонкої та напівтонкої шерсті в значній мірі ґрунтуються на оцінці довжини шерсті, відповідності її сучасним вимогам текстильної промисловості.

Розрізняють природну і справжню довжину шерсті.

Природна довжина — це висота штапелю або косиці в їх природному стані без порушення нормальної завитості та без розтягування. При визначенні природної довжини дозволяється тільки розпрямити штапель або косицю.

Справжня довжина шерсті — це довжина окремого волокна в розпрямленому від завитості стані, але не розтягнутому. Ця величина визначається в лабораторних умовах на спеціальних приладах. Справжня довжина пуху завжди більше природної. Так, різниця між природною та справжньою довжиною пуху досягає 30-40 %. Зоотехніків цікавить природна довжина — важлива селекційна і технологічна ознака. її визначають при бонітуванні овець (з точністю до 0,5см), класуванню і сортуванню шерсті (з точністю до 1 мм).

При бонітуванні овець довжину шерсті визначають на боку, відступивши на ширину долоні від заднього кута лопатки. Руно в цьому місці розкривають впродовж боку (поперек ребер) і в шов, що утворився, вводять вимірювальну лінійку. При цьому не слід вдавлювати лінійку в шкіру. Довжину шерсті встановлюють від поверхні шкіри до зовнішніх кінців штапелю чи косиці. При класуванні довжину визначають шляхом прикладання окремих пучків шерсті, взятих з центральної частини руна, до міліметрової лінійки. Якщо вимірюють неоднорідну шерсть, то довжину ості і пуху визначають окремо. Довжину ості вимірюють від поверхні шкіри до верха косиці в тому місці, де окремі волокна важко порахувати на око (8-10 волокон); довжину пуху вимірюють від шкіри до кінця пухового ярусу; довжину перехідного волосу не вимірюють. Довжину неоднорідної шерсті записують дробом, у якій чисельник означає довжину осі, а знаменник — довжину пуху.

Завитість шерсті визначають на око. Розрізняють такі форми завитості: нормальну, плоску, високу, маркиртну, нитку. При селекції тварин перевагу віддають тонкорунним вівцям з нормальною завитістю (половина основи завитка дорівнює його висоті), тому що при цій формі завитості руно щільне, у нього не проникають пил, пісок, рослинне сміття, а отже, шерсть краще зберігає свої цінні технологічні властивості.

Завитість шерсті визначають на основній частині руна і на череві. Нормальна завитість до деякої міри пов'язана з товщиною шерсті: чим більше завитків припадає на одиницю довжини шерсті, тим вона тонкіша. На цій закономірності була заснована стара зоотехнічна класифікація товщини шерсті, так звана саксонська. По цій класифікації сама тонка мериносова шерсть мала 13 завитків на 1см довжини.

Міцність шерсті (міцність на розрив) — важлива фізико-технічна властивість шерсті, від якої залежить ефективність переробки на фабриках шерстної сировини, виготовлення тканин і якість готових виробів.

Розтяжність шерсті — подовження волокон понад справжньої довжини. Визначають розтяжність за різницею між справжньою довжиною та довжиною в момент розриву і виражають у відсотках до справжньої довжини. Розтяжність у лабораторних умовах визначають за допомогою динамометрів, а у виробничих — органолептично, шляхом розтягнення невеликих пучків. Найбільшою розтяжністю володіє напівтонка і тонка шерсть, найменшою — груба.

Пружність — опір волокон стиску.

Еластичність — швидкість, з якою шерсть відновлює первинну форму після зняття тиску.

У виробничих умовах пружність і еластичність визначають стиском пучка шерсті в кулаці або натискуванням руки на ділянку руна. При гарній пружності відчувається сильний опір шерсті стиску, а при нормальній еластичності шерсть швидко відновлює природну форму. В'яла шерсть тривалий час не відновлює свою форму.

Пластичність — властивість шерсті під впливом тиску, температури і зволоження набувати відповідної форми і тривалий час утримувати її. Внаслідок пластичності утворюються завитки у смушкових ягнят, завитість шерсті. Пластичність використовується при штучній завивці, прасуванні шерстяних костюмів і т. д.

Гігроскопічність шерсті — здатність поглинати й утримувати вологу повітря.

Вологість шерсті — кількість води, яку механічно утримують волокна для гігроскопічності шерсті.

Вологість шерсті має значення при її продажу, а гігроскопічність вовни треба враховувати в технології утримання овець (не допускати вогкості в приміщеннях і т.д.).

Офіційно встановлений відсоток вологості називається нормою вологості. Для митої шерсті встановлена норма вологості 17%. Норма вологості називається також кондиційною — що припускається певними умовами.

Маса шерсті, в якій вологість нормальна (кондиційна), називається кондиційною й оплачується у встановленому порядку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Продукція вівчарства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства
  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література