Коноплі

Основи рослинництва і тваринництва

Коноплі — культура короткого світлового дня. Південні коноплі під впливом довгого дня (12-15 годин на добу) збільшують вегетаційний періодна 40-50 %, середньоруські — на 20-25 %, північні ж сорти на тривалість дня майже не реагують. При зменшенні тривалості освітлення рослини інтенсивніше цвітуть і плодоносять, внаслідок чого врожай насіння збільшується в 1,5-2 рази.

Бавовник

Його вирощують для одержання основної продукції — волокна, яке міститься в плодах (коробочки) разом з насінням.

Волокно характеризується високою якістю, воно легке, міцне, йде на виготовлення таких популярних тканин як трикотаж, батист, ситець, сатин, фланель та ін., з яких шиють одяг.

З короткого волокна (підпушку) виготовляють вату, папір, пластмасу тощо.

Насіння бавовнику містить 20-30 % технічної олії, макуха має до 40 % білка є добрим концентрованим кормом для тварин. З 1 га одержують 160-180 кг олії та 300-350 кг макухи.

Середня врожайність бавовни-сирцю (волокно і насіння) у світі становить 15 ц/га. З цієї кількості можна одержати 500-540 кг волокна, 680-850 кг насіння.

Відходи від очистки насіння є сировиною для виробництва спирту, глюкози, смоли, кормових білків; стебла — для одержання оцтової кислоти, паперу, будівельних плит, придатні як паливо.

Бавовник є добрим медоносом.

Бавовник відноситься до стародавніх культур, є два центри походження бавовнику — Азія і Центральна Америка. В Індії, Китаї з нього виготовляли тканини вже за 3000 років до н.е. Звідси він поширився в Єгипет, Середню Азію. У Мексиці, Перу теж бавовник вирощували впродовж тисячоліть. Світова площа посіву бавовнику становить 34-35 млн/га, а виробництво бавовни-сирцю коливається в межах 42-45 мли. т. Найбільше вирощують бавовник у США, Індії, Китаї, Пакистані, Бразилії, Мексиці, Єгипті, Туреччині. На ці країни припадає 80 % усього збору бавовнику-сирцю.

У південних областях України бавовник почали вирощувати ще у 1929 році. У період з 1929 р. по 1954 р. посівні площі бавовнику на півдні України досягали 220 тис. га. Проте з 1954 р. бавовник в Україні перестали вирощувати, оскільки економічно вигідніше було завозити сировину з Середньої Азії.

Бавовник дуже вимогливий до тепла. Насіння починає проростати при температурі 10-12 °С і вище. Оптимальна температура під час вегетації 25-30 °С. При температурі нижче 20 °С проходить пригнічення рослин. Навіть при підвищенні температури до 42-45 °С бавовник розвивається і не гине. Не витримує найменших приморозків.

Це досить посухостійка культура з добре розвиненою кореневою системою. Проте урожайність зростає в 1,5-2 рази на поливних землях. При недостатній вологості з рослин осипаються коробочки. Бавовник належить до світлолюбних рослин короткого дня.

Джут

У стеблах джуту міститься 20-25 % волокна. Воно довге, еластичне, міцне, має велику гігроскопічність, але грубе. Використовується для виготовлення мішків, шнурків, драпірувальних тканин. У суміші з бавовняним волокном і вовною придатне для виготовлення різних тканин. У світовому виробництві рослинних волокон у 1962 році джутове займало друге місце після бавовняного. Найбільші посівні площі в Індії, Пакистані. Сіють цю культуру в Японії, Мексиці та інших країнах.

У насінні джуту міститься близько 14 % технічної олії. Батьківщиною джуту вважають Індію.

Джут — дуже теплолюбна культура. Сходи його з'являються при температурі ґрунту 16-18 °С через 4-6 днів після сівби. При пониженні температури польова схожість різко зменшується. Зниження температури до 1-2 °С тепла згубно діє на рослини. Оптимальна температура для росту джуту — 25 °С.

Має високі вимоги до вологи. Транспіраційний коефіцієнт 635. Проте затоплення не витримує. Світлолюбна рослина короткого дня. Потребує легких за гранулометричним складом родючих ґрунтів.

Наступний розділ:

Розділ 7. Кормові культури

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Коноплі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі
  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література