Соя широко використовується при виробництві м'ясних продуктів у вигляді соєвого борошна, концентрату, ізолятів.
Соя — важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві рослинної олії. її використовують на харчові цілі і для виробництва промислової продукції — лаку, фарб, мила, пластмаси, клею, штучних волокон. На даний час 60 % зерна сої переробляється на олію.
Соя — цінна кормова культура. її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу, соломи. Макуха може застосовуватися як універсальний білковий концентрований корм.
Якщо до комбікормів додавати 10 % соєвого шроту, це значно підвищує продуктивність тварин і зменшує витрату кормів.
Соя має агротехнічне значення. Вона засвоює азот з повітря, залишає після себе 60-90 кг/га біологічно фіксованого азоту, очищає поле від бур'янів і є добрим попередником для наступних культур сівозміни.
Вирощування сої було однією з умов процвітання стародавніх цивілізацій. Батьківщиною сої вважається Південно-Східна Азія. В Китаї вона відома понад 6000 років до н.е. Понад 4000 років до н.е. сою вирощували в Кореї, Індії, Японії та ін. країнах. Пріоритет відкриття поживних властивостей цієї культури належить китайцям. У Китаї вона віддавна є замінником м'ясних і молочних продуктів. В Україні сою почали вирощувати з 70-х років XIX століття.
За площею посіву соя займає перше місце серед зернобобових культур. Найбільше сою вирощують в США, Бразилії, Китаї, Аргентині, Індії. У всіх країнах Європи сіють близько 1,2 млн. га.
Виробництво зерна теж найбільше в цих країнах — США — 75 млн. т, Бразилія — 31 млн. т, Аргентина — 18 млн. т, Китай — 13 млн. т.
Соя — теплолюбна культура, її вирощують на великій території — від екватора і майже 54° північної широти. Мінімальна температура проростання насіння 7-8 °С, достатня -12-14 °С, оптимальна -15-20 °С. Сходи витримують приморозки до мінус 2-3 °С. Сою висівають при переході температури повітря вище 15 °С. До тепла соя вимоглива впродовж вегетації, особливо під час цвітіння і достигання. При температурі 10-13 °С достигання затримується. Оптимальна середньодобова температура росту в цей період 18-25 °С. Тривалість вегетаційного періоду — до 170 днів.
Соя відноситься до середньостійких до посухи рослин. Менше вологи соя використовує у період від сходів до початку цвітіння. При проростанні, насіння сої поглинає 130-160 % вологи від своєї маси. після сходів у сої інтенсивно розвивається коренева система і дуже повільно надземна маса, тому випаровування води в цей час незначне.
Найбільше вологи рослинам потрібно під час цвітіння і росту бобів. Нестача води приведе до опадання бутонів, квіток, плодів, зменшення маси насінин і врожаю.
Соя відноситься до культур короткого дня і дуже чутлива до зміни тривалості освітлення. Вирощування її у північних районах приводить до збільшення тривалості фаз розвитку рослин і зниження продуктивності. На півдні, де світловий день коротший, соя розвивається швидше, що приводить до скорочення вегетаційного періоду.
На зріджених посівах боби формуються на незначній висоті від землі, що приводить до втрат при збиранні. У міру загущених посівах рослини менше гілкуються, боби розміщуються на стеблі вище, втрати при збиранні зменшуються до мінімуму.
У значній мірі освітленість зменшується на забур'янених посівах, що приводить до різкого зниження врожаю. Найбільш згубно впливають бур'яни на рослини сої в перші 40-50 днів їх росту, коли у вузлах стебла закладаються генеративні органи.
Чина
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Квасоля звичайна“ на сторінці 2. Приємного читання.
