Своєрідна і досить корисна робота вертикально-стрижневих кореневих систем рослин полягає в тому, що, проникаючи потужними коренями в глибину, за межі орного шару, і залишаючи після себе мережу відповідних ходів, що пронизують підорний шар, вони здійснюють вертикальний мікродренаж ґрунту. Ці ходи сприяють проникненню вглиб гравітаційних вод і прискорюють процес збагачення перегноєм підорного шару. Всі ці заходи позитивно впливають на оптимізацію фізичного стану ґрунту.
Оцінка рослин за характером впливу на водний режим ґрунту
Водний режим ґрунту є одним з вирішальних факторів урожайності сільськогосподарських культур. Достатні запаси вологи у ґрунті зменшують залежність урожаїв від кількості опадів продовж вегетаційного періоду. Разом з тим від водного режиму залежать поживний, повітряний і тепловий режими, а також біологічні процеси в ґрунті. Вода — один із основних факторів родючості ґрунту і життя рослин. Г.Н.Висоцький вказував: "Вода в ґрунті разом з розчиненими в ній солями являється справжньою кров'ю живого організму. Без води ґрунту немає".
Культурні рослини помітно різняться за вибагливістю до вологи ґрунту, неоднаковий також і їх вплив на водний режим ґрунту. Різниця обумовлюється рядом як біологічних особливостей культур, так і кліматичними умовами зон, в яких їх вирощують. Так, на одиницю сухої речовини врожаю менше витрачають вологи кукурудза, просо і сорго, більше — багаторічні трави, пшениця, соняшник, цукрові буряки, ранні ярі зернові.
Відрізняючись за вологовикористанням, польові культури по-різному впливають на водний режим ґрунту і запаси вологи, що залишаються після них. Рослини з глибоким корінням (люцерна, цукрові буряки, соняшник та ін.) здатні висушувати ґрунт на значній глибині (до 3,0-3,5 м). У районах недостатнього зволоження після таких культур відновити запаси вологи в цьому шарі продовж одного осінньо-зимового періоду неможливо. Активне висушування ґрунту в цих районах відбувається під багаторічними рихлокущовими злаками, що мають густе сплетіння дрібних проникаючих коренів.
Рослини з невеликою кореневою системою, такі як картопля, льон та інші, використовують вологу в основному з верхнього півметрового шару ґрунту. Після них залишається достатньо високий запас вологи в глибших шарах ґрунту.
Ще менший об'єм ґрунту пронизують своїми коренями такі культури як цибуля, огірки, селера, які вимагають достатнього зрошення навіть в районах вологого клімату.
Крім висушувального впливу культур на ґрунт важливе значення має час збирання і відповідно період післязбирального нагромадження вологи, що обов'язково враховують при формуванні сівозмін.
Ґрунтозахисна здатність сільськогосподарських культур
Фітомеліоративний вплив рослин на ґрунт
За підбору культур на солонцюватих, засолених, перезволожених, кислих та інших ґрунтах з несприятливими властивостями важливо враховувати їх здатність активно впливати на меліоративні процеси. Наприклад, при меліорації солонцевих ґрунтів необхідно використовувати рослини, які найбільше здатні збагачувати ґрунт органічною речовиною, кальцієм, підвищувати концентрацію С02, сприяти розчиненню ґрунтових карбонатів кальцію за рахунок прижиттєвих кореневих виділень, так як і розкладання великої кількості рослинних решток. За цих умов таку здатність має буркун з глибокопроникною кореневою системою. Багаторічні бобові трави (конюшина та люцерна) як кальцієлюбні рослини збільшують запаси в орному шарі карбонату кальцію, покращуючи цим структурний стан ґрунту і його підвищену стійкість до ерозії. Для запобігання засоленню ґрунтів з неглибоким заляганням мінералізованих ґрунтових вод особливо ефективно використовувати люцерну, коренева система якої проникає в глибину ґрунту на 2-3 м і поглинає велику кількість вологи, сприяючи зниженню рівня ґрунтових вод.
У деяких районах для зрошення використовують високомінералізовані води, що є причиною засолення ґрунтів. Для того, щоб зменшити їх шкідливий вплив на ґрунт, поряд з запобіжними заходами особливу увагу необхідно приділяти підбору культур і запровадженню спеціальних сівозмін з насиченням люцерни, кормових буряків і іншими культурами, які виносять з урожаєм велику кількість солей.
Оцінка культур за впливом на фітосанітарний стан ґрунту
5. Особливості формування адаптивних систем землеробства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адаптивні системи землеробства» автора Гудзь В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.2. Оцінка сільськогосподарських культур за впливом на ґрунт залежно від особливостей біології та агротехніки вирощування“ на сторінці 4. Приємного читання.