Розділ «Система обробітку ґрунту»

До першої групи культур, які найбільш чутливо реагують на глибокий основний обробіток ґрунту, належать буряки, кукурудза, картопля, люцерна, конюшина, вика, кормові боби, соняшник, баштанні, рицина, просо та інші, тобто корене- і бульбоплоди, а також культури з глибокою стрижневою кореневою системою.

До другої групи культур, які відносно менше реагують на глибокий обробіток, належать пшениця озима та жито озиме, горох, ячмінь та овес.

До третьої групи належить культури, які слабо або зовсім не реагують на глибокий обробіток, — льон і пшениця яра.

Тому оптимальною глибиною оранки на ґрунтах з глибоким гумусним шаром під цукрові буряки є 28-32 см, під картоплю і кукурудзу — 25-27, під зернові — 20-22 см.

Періодична зміна глибини оранки запобігає утворенню плужної підошви. Причиною її утворення є погіршення агрегатного стану і заповнення проміжків між структурними утвореннями розпиленим ґрунтом внаслідок тиску на ґрунт недостатньо загостреного леміша, п'ятки, а також ходової частини тракторів і важких машин та знарядь. Утворенню підошви сприяє й те, що на ущільнених плугом прошарках нагромаджуються вимиті з орного шару колоїдні частки, під впливом яких значно збільшується щільність будови і зменшується водопроникність підорного шару ґрунту. Ущільнений шар підошви утруднює проникнення коренів рослин вглиб.

Щоб запобігти утворенню плужної підошви, у сівозміні оранку виконують на різну глибину. Періодична зміна глибини оранки також забезпечує більш високу ефективність у боротьбі з бур'янами.

Глибоку оранку необхідно виконувати 2-3 рази за ротацію сівозміни (раз у 3-4 роки), насамперед під просапні культури та під час переорювання багаторічних трав. У сівозмінах без багаторічних трав глибоку оранку виконують у двох ланках сівозміни під просапні культури. Щоб не вивертати на поверхню ґрунту насіння бур'янів, загорнене попередньою глибокою оранкою, на дуже забур'янених площах наступний глибокий обробіток плугом необхідно виконувати на 3-5см мілкіше. Якщо продовж кількох років (2-4) орати на меншу глибину, тоді значна кількість насіння бур'янів у необробленому шарі втрачає схожість.

Не на всіх ґрунтах оранку можна виконувати на глибину, яка відповідає біологічним особливостям культури. Це стосується тих ґрунтів, глибші шари яких мають незадовільні фізичні властивості, кислу реакцію, містять мало поживних речовин і шкідливі для рослин сполуки.

Виоравши глибоко такі ґрунти, на поверхню вивернеться малородючий шар, що значно погіршить умови росту рослин, і насамперед проростання насіння. Ось чому на таких ґрунтах глибину оранки необхідно збільшувати поступово з обов'язковим одночасним внесенням добрив. Насамперед глибину оранки потрібно збільшувати на полях, засмічених коренепаростковими бур'янами. Глибоку оранку застосовують і на чистих полях, оскільки без неї можливе помітне підвищення забур'янення та погіршення фізичних властивостей ґрунтів.

Чисельні наукові дані та свідчення виробничої практики переконують, що для ефективної боротьби з бур'янами необхідно впроваджувати диференційовану глибину оранки. За мілкого розміщення в ґрунті органічних добрив, що властиво безполицевого обробітку, їх позитивна дія на ґрунт і урожайність значно зменшується і певною мірою зумовлюється погодними умовами. У зволожені роки на легких за гранулометричним складом ґрунтах за достатньої кількості тепла і високій аерації посилюється процес мінералізації та вилучення продуктів розкладання за межі кореневмісного шару. У посушливі роки внаслідок швидкого пересихання верхніх шарів ґрунту органічні добрива консервуються і їх дія послаблюється. У нижніх шарах ґрунту гідротермічний режим стійкіший, тому глибока оранка з внесенням органічних добрив підвищує їх ефективність.

На легких ґрунтах Полісся, в підорному шарі яких відсутні діючі на рослин сполуки, при глибокому загортанні високих доз органічних добрив, торфу, торфогнойових компостів та інших органічних матеріалів, яким властива висока вбирна здатність, створюється акумулятивний прошарок — біологічно-активний "екран". Під його впливом значно поліпшуються агрофізичні та біологічні властивості ґрунту і підвищується ефективна родючість. Цей меліоративний захід виконують плугами ПЯ-3-35, ПН-3-40, ПТН-40, які забезпечують ретельне обертання скиби і формування прошарку органічної речовини на потрібній глибині обробітку. На дерново-підзолистих ґрунтах більш зв'язного гранулометричного складу такий обробіток малоефективний. Значне поглиблення орного шару з винесенням на поверхню підзолистого горизонту часто призводить до зменшення родючості ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур. При цьому в орному шарі зменшується вміст гумусу, доступних форм для рослин азоту й фосфору, погіршуються фізичні властивості ґрунту. Пошарове розміщення всієї дози органічних і мінеральних добрив порівняно з глибоким сприяє швидкому підвищенню родючості ґрунту новоствореного орного шару.

На кислих дерново-підзолистих ґрунтах поглиблювати орний шар необхідно обережно. Винесення на поверхню частини оглеєного підзолистого горизонту, в якому міститься певна кількість закислих сполук, які шкідливо впливають на рослини, призводить до помітного зниження врожаю. На таких ґрунтах при поглибленні оранки крім внесення підвищених доз добрив, необхідно ними збагачувати винесений на поверхню підзол.

Глибокий орний шар можна створювати, застосовуючи оранку з одночасним розпушуванням ґрунтопоглиблювачем підорного шару без вивертання його на поверхню. Ефективним є також використання плугів з вирізними полицями при глибокій оранці під просапні культури.

На дерново-підзолистих ґрунтах способи створення глибокого родючого орного шару слід використовувати диференційовано з врахуванням агрохімічних і агрофізичних показників родючості цих ґрунтів. На піщаних і глинисто-піщаних ґрунтах, що характеризуються низькою вбирною здатністю та вологоємністю, при відсутності в їх профілі речовин, які згубно діють на рослини, основний спосіб створення глибокого родючого орного шару — глибока оранка на 28-32 см із загортанням на дно борозни 40-80 т/га гною, торфокомпостів, торфу та інших видів органічних речовин.

На супіщаних відмінах дерново-підзолистих ґрунтів, у яких нижні генетичні горизонти збіднені на поживні елементи, доцільне поступове поглиблення з приорюванням не більше як 3-5 см підзолистого горизонту. На дерново-підзолистих ґрунтах з добре розвиненим ілювієм і значним вмістом колоїдно-глинистих частин рекомендують періодично застосовувати меліоративну або ярусну оранку, за якої підзол переміщується вглиб ґрунту, а на його місце вивертається верхня частина ілювію. Це дає можливість поступовим приорюванням збагачувати орний шар на глинисті частинки. На дуже кислих дерново-підзолистих оглеєних ґрунтах, у яких міститься значна кількість закисних сполук заліза та алюмінію, для підвищення їх ефективної родючості й створення глибокого орного шару ефективна оранка на глибину гумусового горизонту з розпущенням підорного шару на 8-10 см.

На дерново-підзолистих ґрунтах будь-який спосіб створення глибокого родючого шару рекомендують застосовувати під культури,які позитивного реагують на цей захід. Здебільшого це просапні, під які вносять основну дозу добрив.

На всіх відмінах дерново-підзолистих ґрунтів поряд з внесення достатньої кількості добрив необхідного передбачати їх внесення під основний обробіток у верхній шар, у тому числі й посівний, що дуже важливо за умови винесення на поверхню підзолу й ілювію або їх суміші.

На більш родючих ґрунтах цієї зони, зокрема сірих лісових та інших, в яких гумусний горизонт перевищує 25-30 см, а в профілі відсутні шкідливі для рослин сполуки, глибокий орний шар створюють різноглибинною оранкою в сівозміні. При цьому під просапні культури поглиблюють орний шар плугом з передплужником та вносять одночасно необхідну кількість добрив. Найглибше орють під цукрові буряки, які позитивно реагують на поглиблення орного шару. При забур'яненості полів багаторічними, зокрема коренепаростковими бур'янами, глибока оранка є ефективним засобом боротьби з ними.

Оранка на різну глибину в сівозмінах зони не тільки забезпечує позитивні результати в боротьбі з бур'янами, а й сприяє підвищенню ефективності добрив, посиленню процесів гуміфікації рослинних решток і органічних добрив внаслідок кращого загортання їх у ґрунт. Під ярі зернові, зернобобові та інші культури, які добре використовують післядію попереднього глибокого обробітку, зяб орють на глибину гумусного шару.

На окультурених ґрунтах при внесенні в сівозміні достатньої кількості добрив і застосуванні ефективних гербіцидів створюється можливість впровадження поверхневого обробітку замість оранки. Насамперед це доцільно робити після просапних культур, під які в сівозміні здійснюють глибоку оранку або поглиблення орного шару і внесення основної маси добрив.