Розділ «ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ III.СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З МАЙНОВИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

o комп'ютерне обладнання та оргтехніка, електронна й побутова техніка;

o товарно-матеріальні цінності завершеного або незавершеного виробництва (сировина, матеріали й напівфабрикати, необхідні для діяльності, виробництва кінцевої продукції тощо, готова продукція, товари на складі, у торговому залі тощо);

o особисті речі громадян (одяг, взуття, сумки, годинники, вимірювальні, оптичні прилади, фото-, кіноапаратура, килимові вироби, постільна білизна, предмети для відпочинку (занять спортом) та інше майно домашнього вжитку);

o інше рухоме майно, зазначене у договорі страхування.

На страхування може бути прийнято як усе майно підприємства, так і його окрема частина

Якщо інше не передбачено договором страхування, на страхування не приймаються такі групи майна: рухоме майно, що знаходиться або зберігається під відкритим небом; моделі, макети, зразки, форми, креслення, негативні та позитивні плівки тощо; готівка в національній та іноземній валюті; дорогоцінні метали в зливках й дорогоцінні камені без оправ, вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів; цінні папери, документи суворого обліку й банківські картки; технічні носії інформації комп'ютерних та аналогічних систем, зокрема, магнітні стрічки й касети, магнітні, оптичні диски, блоки пам'яті й комп'ютерні програми; марки, монети, грошові знаки, малюнки, картини, скульптури або інші колекції, твори мистецтва й предмети релігійного культу; рукописи, плани, бухгалтерські, ділові книги та інші документи на паперових та електронних носіях; вибухові речовини (хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла й газоподібних продуктів); об'єкти незавершеного будівництва або монтажу у стані консервації, приміщення, звільнені для капітального ремонту або з інших причин на тривалий строк (більше 60 днів); законсервоване виробниче обладнання (яке не використовується тривалий час); транспортні засоби будь-якого виду, які не беруть участь у дорожньому русі та знаходяться у місці страхування, самохідна (пересувна) техніка, будівельні, сільськогосподарські та інші машини; майно, яке знаходиться у місці страхування, але не належить страхувальнику, у т.ч. власне майно осіб, які працюють у страхувальника; обладнання, розташоване на зовнішніх стінах та даху будинків й споруд, в т.ч. стаціонарні супутникові, радіо- та телевізійні антени, вивіски та реклами; зелені насадження, риби, комахи тощо, земля, включаючи родючий прошарок, дорожнє покриття загального користування, залізниці й канали.

Майнові ризики, які покриваються страхуванням, можна поділити натри основні групи (рис. 7.1).

Під ризиком "збої в механізмах, обладнанні та технологічних процесах" розуміють збиток, спричинений майну його власника внаслідок техногенних та антропогенних подій, які заподіяли шкоду суб'єкту господарювання.

Під "стихійним явищем" необхідно розуміти ймовірність настання такої події або декількох подій (природні фактори), які негативно вливають на майно його власника при цьому спричиняючи збитки, як у грошовому, так і натуральному виразі. Страховик відшкодовує збитки у зв'язку з пошкодженням або знищенням застрахованого майна внаслідок стихійних явищ, підтверджених висновком Гідрометцентру або Міністерства з надзвичайних ситуацій України, які вчинили руйнівний вплив на застраховане майно.

Поняття "протиправні дії третіх осіб" розглядаються, як навмисний злочин, спрямований проти майна юридичних осіб. Наслідком таких протиправних дій третіх осіб є знищення або пошкодження майна тієї особи, проти якої стався злочин.

Рис. 7.1. Страхові ризики при страхуванні майна юридичних осіб

Конкретний перелік страхових ризиків за кожним окремим договором страхування визначається страхувальником і страховиком та зазначається у договорі страхування.

Сукупність страхових ризиків у юридичних осіб зумовлює необхідність укладання ними договорів страхування. Практика надання страхових послуг з майнових видів страхування передбачає наявність двох типів договорів: основний та додатковий. За основним договором, страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству: будівлі; споруди; передавальні пристрої; силові робочі та інші машини; обладнання; транспортні засоби; риболовецькі судна; інвентар; готова продукція; сировина; товари; матеріали та інше майно. За додатковим договором, страхуванню підлягає: майно, отримане підприємством за наймом або прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, зберігання; майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт та експонування на виставках.

Важливим елементом у взаємовідносинах між страховиком та страхувальником є спільне визначення страхової суми майна, яка повинна відповідати дійсній вартості застрахованого об'єкта й при цьому не перевищувати ринкову вартість аналогічного майна. При укладанні договору майнового страхування страхова сума встановлюється:

o для нерухомого майна - у розмірі вартості будівництва або її частини (відновлення, придбання) у даній місцевості будівлі або споруди, повністю аналогічної застрахованій з урахуванням зносу та експлуатаційно-технічного стану;

o для рухомого майна - вартість заміни майна на таке ж нове або аналогічне йому за призначенням, продуктивністю та іншим технічним характеристикам, включаючи витрати по доставці та монтажу, митні збори та платежі (без врахування зносу й експлуатаційно-технічного стану застрахованого майна), а також інші обов'язкові платежі;

o для обладнання, машин, меблів та офісного обладнання, комп'ютерного устаткування та оргтехніки, електропобутових приладів, інвентарю, предметів інтер'єру та речей особистого користування - виходячи із суми, необхідної для придбання предмета, цілком аналогічного застрахованому з урахуванням зносу застрахованого майна;

o для будинків і споруд - вартість будівництва нового, аналогічного за призначенням, конструкцією та матеріалам, що використовуються, будинку або споруди у даній місцевості (без врахування зносу та експлуатаційно-технічного стану застрахованого майна);

o для сировини, напівфабрикатів, закуплених страхувальником - виходячи з витрат, необхідних для повторної їх закупівлі, але не вище ціни, за якими вони могли бути продані на дату настання страхового випадку.

У договорі страхування за згодою сторін можуть встановлюватися страхові суми (ліміти відповідальності страховика), як на окремі одиниці, групи, види застрахованого майна, так і за окремими страховими ризиками і випадками. Якщо за будь-яких причин, у т.ч. за домовленістю сторін, страхова сума, зазначена у договорі страхування.