Розділ 15. Морське страхування

Як правило, вантаж страхує та сторона, яка найбільше зацікавлена в його збереженні. При внутрішніх перевезеннях при розрахунках "франко-станція призначення" страхувальником виступає продавець, тобто вантажовідправник. У міжнародних перевезеннях у більшості випадків обов'язок страхування покладається на покупця-вантажоодержувача.

Необхідними умовами укладання договору морського страхування вантажу є відображення наступних відомостей: точне найменування вантажу, маса вантажу та його габарити, рід упаковки; номер та дата коносаментів та інших переказних документів; назва рік, побудови, прапор і тоннаж судна; спосіб розміщення вантажу (насипом, наливом, навалом, у трюмі й на палубі); пункт відправлення вантажу; пункт призначення вантажу; дата відправлення вантажу; страхова сума вантажу й страховий тариф; порядок та умови виплати страхового відшкодування.

Умови та порядок страхування морських вантажів ґрунтується на застереженнях Інституту лондонських страховиків (Institute Cargo Clauses). Розрізняють три типи полюсів "А", "В", "С".

При страхуванні за полюсом "А" покриваються всі ризики загибелі або пошкодження за винятком зазначеного переліку подій:

o загибель, пошкодження або витрати, викликані навмисними діями або грубою необережністю страхувальника;

o природну течу, природну втрату ваги або об'єму й нормативний знос застрахованого вантажу;

o загибель, пошкодження чи витрати, спричинені недостатньою або невідповідною упаковкою або внаслідок невірної (недостатньої) підготовки застрахованого вантажу до перевезення (під "упаковкою", або слід розуміти також завантаження в контейнер або лифтван, але лише тоді, коли таке завантаження відбувається до набрання чинності договору страхування, або таке, що здійснювалося самим страхувальником або його представниками);

o загибель, пошкодження або витрати, спричинені специфічними властивостями або природними якостями застрахованого вантажу;

o загибель, пошкодження або витрати, спричинені затримкою доставки, навіть якщо затримка викликана ризиком, що покритий договором страхування;

o загибель, пошкодження вантажу чи витрати, викликані неплатоспроможністю чи невиконанням фінансових зобов'язань власниками, фрахтувальниками чи водіями транспортних засобів, що здійснюють перевезення;

o загибель, пошкодження вантажу чи витрати, викликані застосуванням будь-якої зброї, принцип дії якої заснований на реакції ділення атому або ядерного синтезу, та інших подібних реакцій, що викликають радіоактивне випромінювання, дію радіації чи радіоактивних речовин.

При страхуванні за полюсом "В" страховий захист надається у разі загибелі або пошкодження застрахованого вантажу внаслідок: пожежі або вибуху; посадки на мілину, викидання на берег, затоплення або перекидання судна, ліхтера або баржі; перекидання або сходу з рейок наземного перевізного засобу; зіткнення або дотик судна, ліхтера або баржі, чи іншого перевізного засобу з будь-яким стороннім предметом, крім води; розвантаження вантажу в порту лиха; блискавки, бурі, вихору, землетрусу, виверження вулкану та інших стихійних явищ; пожертвування за загальною аварією; викидання або змиття водою за борт палубного вантажу; потрапляння морської, річкової або озерної води на судно, ліхтер чи баржу, інший транспортувальний засіб, контейнер, підйомник або місце зберігання.

Перелік ризиків, які вказані у полісі "С" майже збігається з умовами полісу "В", але вилучено збитки від землетрусу, виверження вулкану й удару блискавки.

Страховою сумою є визначена договором страхування грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку провести виплату страхового відшкодування.

Страхова сума визначається на підставі документів, що підтверджують вартість вантажу, та вказується в договорі страхування. Якщо це передбачено договором страхування, то у страхову суму можуть бути включені витрати, пов'язані з перевезенням і зберіганням вантажу, що підтверджені документально.

Якщо вартість вантажу в документах не вказана, то страхова сума встановлюється за узгодженням між страховиком і страхувальником та визначається у договорі страхування, але у будь-якому разі страхова сума не може перевищувати дійсної вартості вантажу. Якщо вантаж, який вказується у договорі страхування, прийнято на страхування у визначеній долі (відсотку) від його повної вартості, то всі об'єкти (предмети) вантажу, вказані у договорі страхування, вважаються застрахованими в тому ж відсотку до їх вартості.

У договорі страхування за згодою страховика та страхувальника може встановлюватися страхова сума нижче вартості вантажу, що вказується у договорі страхування. У цьому випадку страховий захист за договором страхування, діє лише у відповідній частці (відсотку) від вартості вантажу. При цьому, різниця між вартістю, вантажу та встановленою в договорі страхування страхового сумою страховим захистом не покривається, а виплата страхового відшкодування здійснюється при настанні страхових випадків.

При укладанні договору морського страхування вантажу визначається ліміт відповідальності страховика, тобто граничний розмір виплат страхових відшкодувань, при досягненні якого договір страхування закінчує свою дію в цілому або у відношенні страхових ризиків, страхових випадків, відповідно до яких здійснювались відшкодування.

Страховий тариф визначається з урахуванням умов страхування, типу вантажу, переліку страхових ризиків, величини франшизи, виду транспортного засобу, відстані, умов перевезення та інших суттєвих в кожному конкретному випадку факторів. Розмір страхових тарифів може коливатися від 0,25 до 4,0% страхової суми. Страхові премії розраховуються шляхом добутку страхового тарифу на страхову суму, та перераховуються на розрахунковий рахунок страховика (або вносяться готівкою в його касу) у повному обсязі чи частинами.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страхування, мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент - в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України. Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог чинного законодавства України про валютне регулювання.