Розділ 9. Сільськогосподарське страхування

2. Страхування забезпечує беззбитковість процесу сільськогосподарського виробництва. У разі настання страхового випадку (виникнення збитків) аграріям відшкодовуються втрати (у межах визначеної страхової суми) на відновлення процесу сільськогосподарського виробництва.

3. Страхування покращує доступ сільськогосподарських товаровиробників до кредитних ресурсів. Цей чинник є найбільш вагомим у сучасних умовах господарювання.

4. Розвиток страхування сільськогосподарського виробництва може мати позитивні соціальні наслідки. Коли виробник сільськогосподарської продукції знатиме, що у разі часткової чи повної втрати врожаю він може розрахувати на належне відшкодування та з певністю продовжуватиме займатися сільськогосподарським бізнесом. Це сприятиме збереженню робочих місць, зниженню міграції сільського населення у міста й покращенню соціальної структури суспільства.

Страхові компанії мають надавати страхові послуги, максимально забезпечуючи страховий інтерес страхувальників. Так, при укладанні договорів страхування, страховикам доцільно відмовитись від встановлення франшизи, надавати можливість вибору страхової суми (якщо страхування здійснюється на добровільних засадах) та забезпечувати об'єктивну процедуру врегулювання збитків. Для аграрних підприємств страхування має стати ефективним фінансово-економічним інструментом захисту майнових інтересів селян під час виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Подальший розвиток сільськогосподарського страхування повинен бути спрямований на створення вигідних та безпечних умов для ведення бізнесу всіма учасниками аграрного ринку, що передбачає розподіл ризиків між сільськогосподарськими виробниками, переробними підприємствами, банками, страховими компаніями та державою. Така постановка питання дозволить інтегруватись вітчизняним товаровиробникам в європейський та світовий економічний простір, при цьому захистити їх інтереси, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках сільськогосподарської продукції.

9.2. Страхування врожаю сільськогосподарських культур

Важливою економічною передумовою, що значно підвищує роль страхування у сільськогосподарському виробництві, є розширення обсягу страхової відповідальності. Страхування урожаю проводиться від усіх несприятливих природних і метеорологічних явищ. Страхування майна аграрних підприємств та сільськогосподарських культур здійснюється лише у добровільній формі, що обумовлює необхідність забезпечення фінансової стійкості страхових компаній при реалізації страхових послуг аграріям. До об'єктів страхування належить:

o майбутній (очікуваний) урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку;

o фактичні затрати страхувальника на посів (висаджування) та вирощування сільськогосподарських культур;

o багаторічні насадження: дерева, кущі, плодово-ягідні насадження й виноградники.

На страхування не приймаються.

o природні сінокоси й пасовища;

o посіви культур, що висіваються на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав;

o посіви сільськогосподарських культур, які висівались страхувальником три останні роки поспіль, але жодного року від них не отримано врожаю;

o багаторічні насадження плодоносного віку, якщо господарство не одержувало врожаю з цих насаджень протягом трьох років, що передували укладанню договору страхування;

o багаторічні насадження, що зростають у садах, знос або зрідження яких становить 70 і більше відсотків від їх первинної вартості або нормативу посадки; такі, що підлягають списанню з балансу у зв'язку з плановою реконструкцією, викорчовуванням, природним відмиранням, враженням хворобами та шкідниками;

o посіви (посадки) сільськогосподарських культур, що знаходяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища - з моменту оголошення у встановленому порядку про таку загрозу відповідними органами нагляду.

Страховим ризиком при страхуванні майбутнього (очікуваного) урожаю сільськогосподарських культур вважається:

o вимерзання озимих культур та багаторічних сіяних трав посіву минулих років (строк використання яких за агротехнічними нормами не закінчився);

o градобій, злива, тривалі дощі, буря, ураган або затоплення посівів, якщо останнє є наслідком стихійного лиха;