Розділ VIII. МОНІТОРИНГ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Миттєвий період – період діяльності виробництва, упродовж якого усі фактори виробництва вважаються постійними. За цей період виробники не здатні збільшити обсяг виробництва чи змінити номенклатуру послуг. Однак постійність факторів виробництва не означає те, що не можуть бути прийняті рішення стосовно нематеріальних змін та умов діяльності. У нашому випадку такими рішеннями є зміна цін на послуги, а також зміна співвідношення між кількістю місць, що продаються за повного вартістю та за умови часткового покриття вартості.

Короткостроковий період – період, упродовж якого можуть бути змінені деякі фактори виробництва. Зазвичай розглядається часовий період тривалістю до одного року. Вважається, що за цей період можна внести незначні зміни, проте суттєво змінити основні фонди неможливо. По відношенню до обраного закладу соціальної сфери – це означає більш широке коло змін у порівнянні з миттєвим періодом. А саме, на додаток до змін, що були в миттєвому періоді, ми пропонуємо змінити кількість покрашених номерів за рахунок переобладнання вже існуючих номерів, що може призвести до збільшення прибутків.

Довгостроковий період – проміжок часу, за який можуть зазнати змін усі фактори виробництва. Для досягнення цілей розрахунку доцільно зосередитися на розгляді змін у миттєвому та короткостроковому періоді. Доцільність цього пояснюється тим, що в миттєвому періоді обсяг змін обмежений, а витрати на них порівняно невеликі. Перевагами розгляду короткострокового періоду є більша кількість змін (а значить, і можливостей для оптимізації), обмежений обсяг витрат на внесення змін у діяльність закладу, а також прогнозованість наслідків змін відносно поточного стану закладу та середовища.

Існує ряд причин того, чому ми не розглядаємо зміни в діяльності закладу у довгостроковому періоді, зокрема такі:

– Упродовж тривалого періоду можуть суттєво змінитися чинники, що обумовлюють соціальну активність. Це є важливим, оскільки для значної кількості компаній можливості проводити соціальні ініціативи залежать від особливостей економічної кон'юнктури та можуть обмежуватися в умовах економічної нестабільності [141, с. 84].

– Довгостроковий період передбачає розгляд широкого кола можливих змін, які потребують значного обсягу витрат.

– Перед більшістю підприємств зараз не постає питання додаткового розвитку соціальної сфери, а лише оптимізації наявної інфраструктури.

– Збільшення кількості платних послуг обумовлює необхідність додаткового вивчення ринку. Введення додаткових послуг, які принос йтимуть прибуток, є необхідним для покриття збитків від послуг, що надаються за частковою оплатою. Зміни в миттєвому та короткостроковому періодах не потребують змістовних досліджень, оскільки суттєво не впливають на структуру ринку.

Слід відзначити, що існують певні особливості попиту на послуги бази відпочинку з боку різних категорій споживачів. Для номерів, що надаються за повного оплатою (стандартних та покращених), функція попиту буде спадаючою (рис. 8.6, а), а для номерів, що надаються за частковою оплатою, функція попиту буде задаватися горизонтальною лінією (рис. 8.6, б) оскільки ця ціна є однаковою для усіх співробітників підприємства та значно нижчою за ринкову.

Рис. 8.6. Лінії попиту та пропозиції для послуг, що надаються за умови повної оплати (а) та за умови часткової оплати (б)

Таким чином, на рис. 8.6, а зображена спадаюча лінія попиту та вертикальна лінія пропозиції, яка має такий характер внаслідок обмеженості місць. У точці рівноваги буде встановлюватися ціна на послуги за умови повної оплати РПО. Ціна на послуги за умови часткової оплати Рчо складає 20% від повної ціни. Оскільки ціна для робітників в конкретний період часу не змінюється і є однаковою для усіх груп співробітників підприємства, то лінія попиту є горизонтальною лінією (рис. 8.6, б). Лінія пропозиції є вертикальною та наближеною до вертикальної осі внаслідок того, що кількість номерів для працівників складає лише частину від загальної кількості.

Якщо ціна при повній оплаті задається лише лінією попиту, що описується функцією

то рівень ціни при частковій оплаті буде задаватися рівнянням

Максимальна пільгова ціна для співробітників визначається шляхом порівняння із аналогічними закладами інших підприємств регіону та галузі з урахуванням рівня доходів працівників. Соціальний ефект від надання послуги (відпочинок на базі) досягається внаслідок двох складових. По-перше, працівник отримує послугу за ціною, яка є дешевшою за ринкову, і зекономлені кошти може спрямувати на отримання інших благ. По-друге, працівник обирає варіант витрачання коштів саме на отримання послуги відпочинку, замість того щоб спрямувати їх на придбання інших благ, споживання яких не принесе користі підприємству. З точки зору підприємства більш важливим є друга складова соціального ефекту. Таким чином, ціна послуги для працівників підприємства повинна бути меншою за ринкову настільки, щоб вони були зацікавлені саме у цьому варіанті витрат. Аналіз практики забезпечення послуг відпочинку за пільговими цінами на промислових підприємствах дозволив визначити обмеження для розрахунку по цьому показнику в розмірі 20% від повної вартості.

Традиційне використання об'єктів соціальної сфери промислових підприємств відбувалося на основі використання наявної пропозиції послуг, а не аналізу характеристик попиту. З огляду на це, запропоновано науково-методичний підхід до оптимізації економічних результатів діяльності закладів соціальної сфери промислового підприємства, який передбачає врахування еластичності попиту споживачів на різні категорії послуг, що надаються даними об'єктами.

Метою розрахунку є аналіз та оптимізація діяльності об'єкту соціальної сфери, що передбачає вирішення таких задач:

– дослідити резерви для підвищення ефективності діяльності підприємства;

– оптимізувати витрати на утримання соціального об'єкту.

Для вирішення поставлених задач ми пропонуємо визначити можливі напрями покращень діяльності обраного закладу залежно від періоду часу, якого вони потребують. Цю задачу пропонуємо вирішувати методом лінійного програмування. На основі отриманих результатів наведемо рекомендації стосовно подальшого функціонування об'єкту соціальної сфери.

Економічний результат діяльності закладу визначається різницею між доходом за користування послугами та витратами на їх надання. При цьому для визначення економічного результату використовуються фіксовані значення цін послуг. У запропонованому підході замість фіксованих цін на окремі типи послуг пропонуємо використовувати обернені функції попиту, що характеризують залежність між ціною та обсягом споживаних послуг. Це дозволяє на основі врахування еластичності ринкового попиту на різні категорії послуг визначити їхню оптимальну структуру та ціни, що забезпечать максимальне значення економічних результатів.