Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Рис. 3.9. Схема цілеспрямованого формування соціального капіталу підприємства

приросту вигоди, яку отримує підприємство через збільшення ступеня задоволення постачальників, внаслідок впровадження принципів соціальної відповідальності; соціальний портфель одного працівника та інших показників [198, с. 11].

При цьому соціальні витрати підприємства визначаються як сума прямих витрат та трансакційних витрат механізму соціально відповідального управління підприємствами.

Ефективним визнається лише таке соціально відповідальне управління підприємствами, яке забезпечує конкурентоспроможність продукції підприємства в цілому, конкурентоспроможність самого підприємства, а також сприяє формуванню зовнішнього та внутрішнього соціального капіталу підприємства. З цих позицій доцільно визначати соціальний тягар ціни [198, с. 13]:

де СТТ – соціальний тягар ціни товару, %;

СВц – питомий розмір витрат на реалізацію соціально-економічних технологій у відпускній ціні товару, грн.;

ВЦт – відпускна ціна товару підприємства, грн.

Також слід акцентувати увагу на можливостях та особливостях інструментів отримання податкових державних пільг для найбільш соціально активних підприємств. Економію за рахунок зниження ставки податку на прибуток (Е1) можна розрахувати таким чином:

де Ч свп – частка соціальних витрат від прибутку,%;

Спп – ставка податку на прибуток,%;

Кп – коефіцієнт податкової пільги на прибуток для соціально відповідальних підприємстві,

П – прибуток підприємства, тис. грн.

Економія за рахунок перенесення соціальних витрат на витрати та пільгового зниження витрат на сплату внесків до соціальних державних фондів (Е2), визначається:

де ФОП – фонд оплати праці підприємства, тис. грн;

Сєв – ставка єдиного соціального внеску,%;

Ч св фоп – відношення соціальних витрат до фонду оплати праці, %;

Кпс – коефіцієнт пільги на соціальні внески для соціально відповідальних підприємстві;

Спп – ставка податку на прибуток,%.

Вітчизняні автори проводять у своїх дослідженнях [198, с. 15] оцінку ефективності механізму соціально відповідального управління за окремими з вищенаведених показників для найбільш соціально активних підприємств. Так, наприклад, про значну соціальну спрямованість та ефективність соціально відповідального управління підприємств зазначено у машинобудівній галузі, де частка соціальних витрат у загальній їх сукупності становить 4,28%, та хімічної – 2,51% [198, с. 15].

Показник співвідношення соціальних витрат та фонду оплати праці підприємств машинобудівної галузі є найбільшим порівняно з підприємствами інших галузей економіки і становить – 26,49%, а хімічної – 9,56%, що підтверджує бажання цих підприємств більше уваги приділяти розвитку людського капіталу.