Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ISO 9001:2000 містить нову вагому вимогу щодо постійного поліпшення. Підприємство можете скористатися цим підходом для досягнення корисних та маловитратних поліпшень.

Багато підприємств прирівнюють соціальну відповідальність (СВ) у відносинах із споживачами до маркетингової діяльності організації. Зазначимо, що завдання в цих сферах (СВ та маркетинг) є доволі часто дотичними, проте не ідентичними.

Розглянемо концепції взаємин підприємств-виробників із споживачами, які з початку XX століття суттєво еволюціонували.

На початку XX століття активно використовувалась концепція вдосконалення виробництва. Основною потребою споживача на той час підприємства бачили бажання купувати продукцію за найнижчою ціною. Тому всі зусилля спрямовувались на здешевлення виробництва та побудову взаємин із споживачами на основі привабливої ціни. Саме таку концепцію застосовував Генрі Форд до виробництва автомобілів, використовуючи такий метод збільшення продуктивності праці, як конвеєр. Схематично концепція вдосконалення виробництва наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Концепція вдосконалення виробництва

Незважаючи на важливість цінового фактора для споживачів, уже в 30-ті роки XX століття багато підприємств почали робити акцент на якості продукції. Вони розуміли, що дешевий товар асоціюється з низькою якістю. Тому у відносинах із споживачами стала переважати концепція вдосконалення товару. Схематично концепцію вдосконалення товару представлено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Концепція вдосконалення товару

Пріоритет поліпшених властивостей товару у відносинах із споживачем мав свої істотні недоліки. Багато підприємств починали настільки захоплюватися процесом удосконалення, що забували про те, що ці вдосконалення мають відповідати потребам споживачів.

На зміну концепції вдосконалення товару в 60-х роках XX століття починається розквіт реклами та інших способів стимулювання збуту. Спілкування із споживачем на той час перетворювалось у надмірний вплив та агресивну пропаганду товарів. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль базувалась на припущенні, що продати можна будь-який товар, якщо до його збуту докласти чималих зусиль у сфері формування попиту і стимулювання збуту. Схематично концепцію інтенсифікації комерційних зусиль відображає рис. 3.3.

Рис. 3.3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль

Концепція чистого маркетингу стала пріоритетом у спілкуванні зі споживачами в 70-ті роки XX століття. Підприємства зрозуміли, що єдиним ефективним шляхом до гаманця споживачів є виробництво товарів і послуг відповідно до ринкових потреб та запитів цільових ринків. Схематично концепція чистого маркетингу наведена на рис. 3.4.

Концепція соціально-етичної діяльності виникла наприкінці XX століття, коли людство почало відчувати нестачу природних ресурсів та загострення інших глобальних проблем. Концепція соціально- етичної діяльності базується на дотриманні пріоритету потреб споживачів з одночасним урахуванням загальнолюдських принципів. Схематичне відображення концепції соціально-етичної діяльності наведено на рис. 3.5.

Рис. 3.4. Концепція чистого маркетингу

Рис. 3.5. Концепція соціально-етичної діяльності

Дослідимо завдання корпоративної соціальної відповідальності щодо формування взаємин із споживачами:

– дотримання вимог споживачів та пріоритет їхніх потреб;

– безпечність товарів (послуг, робіт);

– надання інформації про товари й технологію їх виготовлення;

– право вибору покупцем товарів (послуг, робіт);

– спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції;