Розділ «ГЛОСАРІЙ»

РЕФЛЕКС (від лат. reflexus – згин, вигин) – закономірна реакція організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища, здійснювана через центральну нервову систему у відповідь на подразнення рецепторів.

РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА – перетворення, зміна, перебудова якої- небудь сторони (порядків, інститутів, установ) або всіх сторін суспільного життя при збереженні існуючого суспільного устрою. Як правило, позитивно впливає на суспільні процеси, у тому числі й у соціальній сфері. Однак це залежить від цілей, задач, від того, у чиїх інтересах здійснюється Р.с.

РІВЕНЬ ЖИТТЯ – компонент образу життя, поняття, що характеризує міру і ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб людей (в основному в грошових і натуральних одиницях): рівень національного прибутку, розмір оплати праці, реальні прибутки, об'єм спожитих благ і послуг, рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів, тривалість робочого й вільного часу, житлові умови, рівень освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

РОЛЬ СОЦІАЛЬНА – одна з категорій соціальної психології і соціології. У широкому розумінні – це суб'єтивне буття соціальної діяльності чи персоніфікована соціальна функція; роль як наказ, безособистісна соціальна норма в певній соціальній системі, тобто сукупність прав, обов'язків, наказів і правил, які визначають, що повинна робити людина, яка посідає в суспільстві певну соціальну позицію.

С

САДИЗМ – 1) статеве збочення, при якому для досягнення задоволення людина заподіює партнеру біль, страждання (вперше описане в романах французького письменника XVIII ст. де Сада); 2) (перен.) прагнення до жорстокості, насолода чужими стражданнями. С. є однією з численних форм девіантної поведінки.

САМОВИХОВАННЯ – процес цілеспрямованої роботи індивіду по саморозвитку та самовдосконаленню.

САМОГУБСТВО (суїцид) – навмисне позбавлення себе життя, одна з форм поведінки, що відхиляється..

САМОКОНТРОЛЬ – у психології один з проявів усвідомлюваної регуляції людиною власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, пред'явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам.

САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності в неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С. – прояв оцінювального ставлення людини до себе.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення актів своєї поведінки та власних психічних процесів.

САМОТНІСТЬ – 1) (емоційне) результат відсутності прив'язанності (любовних, дружніх відносин) до конкретної людини; 2) (соціальне) результат відсутності доступного кола спілкування, тобто значущих дружніх зв'язків або почуття спільності.

СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються у ньому, своїх дій, у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою й соціальною дійсністю.

СВОБОДА СОЦІАЛЬНА – міра соціальної самостійності (автономії) особистості, групи, організації й інших суб'єктів, можливість і повнота задоволення потреб, розвитку здібностей, наявність різних прав і їх практичне забезпечення.

СВОБОДИ ДЕМОКРАТИЧНІ – політичні і правові норми, що визначають положення особистості в державі, До політичних С.д. відноситься свобода слова, друку, зборів, мітингів, вуличних процесів і демонстрацій.

СЕГРЕГАЦІЯ – одна з крайніх форм расової дискримінації, обмеження в правах за мотивами расової або національної приналежності, особливо чорного, "кольорового" населення (див. так само Апартеїд). Задачею соціальних служб є надання допомоги представникам цих груп населення на основі відповідних правових актів, чинних на території окремої держави, і міжнародних документів.

СЕКТАНТСТВО – термін, що спочатку застосовувався церковними діячами для позначення релігійного розділення на секти (релігійні групи, общини, що відкололися від пануючої церкви). Згодом термін "С." отримав більш широке розповсюдження, позначаючи опозиційні політичні течії тощо. Соціальні працівники мають справу переважно з релігійними сектами, оскільки в деяких з них зневажаються права людини, спостерігаються відступи від прийнятих в суспільстві норм моралі.

СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (від лат. sensibilis – чутливий) – підвищена чутливість органів чуття під дією подразника.

СЕНСОРНИЙ (від лат. sensus – відчуття) – чуттєвий, пов'язаний з відображенням дійсності за допомогою відчуттів і сприймань.

СЕРВІС – обслуговування, послуги.