Розділ «ГЛОСАРІЙ»

ПРОФЕСІЙНА МОРАЛЬ – система моральних вимог, норм, обов'язкових для працівників певної професії, що виражаються в моральній свідомості суспільства як його складова частина.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ – науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення. П.о. містить повідомлення молоді знань про різні професії, їхні особливості, виховання інтересу до певної професії чи групи професій з урахуванням особистих нахилів. Структурно П.о. поділяється на три основні елементи: професійну інформацію, професійну консультацію і початковий профвідбір.

ПРОФЕСІЙНА ПРИДАТНІСТЬ – відповідність індивідуальних рис професіонала вимогам, які висуває певна професія до рівня розвитку цих рис.

ПРОФЕСІОГРАМА – перелік і опис загальнотрудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного виконання певної професійної діяльності.

ПРОФЕСІЯ (від лат. professio – спеціальність, офіційно визначене заняття) – рід трудової діяльності.

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ – взаємодія того, хто вчить (вчителя), і того, хто навчається (учня) у передачі та засвоєнні знань, умінь, навичок; тобто, це – викладання й учіння.

ПСИХОСТЕНІЯ (від гр. psyche – душа і astheneia – слабкість) – психічний стан людини, що характеризується переважанням астенічних почуттів: страху, невпевненості тощо, які її пригнічують, послабляють активність, демобілізують.

ПСИХІКА (від гр. psyche – душа) – властивість високоорганізованої матерії, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу.

ПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ – сталі душевні якості індивіда, що утворюються в процесі його тривалої відображальної діяльності, виховання та самовиховання. На ґрунті кожного психічного процесу може розвинутися відповідна П.в. Відчуття, сприймання, пам'ять, увага, почуття, мовлення, мислення, уява, воля можуть у процесі життя породити такі П.в., як чутливість, сприйнятливість, пам'ятливість, уважність, емоційність, балакучість, мовчазність, вдумливість, розсудливість, фантазерство тощо.

ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ – різні форми єдиного, цілісного відображення суб'єктом за допомогою центральної нервової системи об'єктивної дійсності. П.п. також називають психічними функціями. Розрізняють такі основні види П.п.-відчуття, сприймання, пам'ять, уявлення, уява, мислення, мовлення, почуття, увага, воля. З давніх часів ці П.п. поділяють на такі сфери (класи) – пізнавальні, емоційні та вольові.

ПСИХІЧНІ СТАНИ – психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання. Поряд із психічними процесами та психічними властивостями П.с. належать до трьох головних форм психічної діяльності. Яскравим прикладом П.с. є настрій, в якому відбивається загальний емоційний тонус людини.

ПСИХОАНАЛІЗ (від гр. psyche – душа і analysis – розклад) – напрям у психології, започаткований З. Фрейдом; дає суб'єктивно-ідеалістичне тлумачення потягів людини і її поведінки.

ПСИХОГРАМА (від гр. psyche – душа і gramma – літера, написання) – опис вимог до психіки людини певної професії, виду діяльності.

ПСИХОДІАГНОСТИКА (від гр. psyche – душа і diagnostics – здатний розпізнавати) – галузь психології, спрямована на всебічний аналіз особистості з метою розв'язання практичних завдань виявлення і подолання недоліків у її розвитку, підвищення рівня навчальної або професійної діяльності, забезпечення гармонійного піднесення здібностей та моральних якостей. Щодо змісту П. можна визначити як теорію й практику визначення психологічного діагнозу.

ПСИХОДРАМА ТА СОЦІОДРАМА (від. гр. psyche – душа, лат. socius – загальний, сумісний і гр. drama – дія) – вид групової психотерапії і діагностики внутрішньособистісних і внутрішньогрупових конфліктів, коли члени групи, ніби моделюючи життєві ситуації, виступають по черзі в якості акторів і глядачів, з тим щоб з'ясувати особистісний сенс цих ситуацій і конфліктів, усунути негативні реакції і внутрішню напруженість.

ПСИХОЛІНГВІСТИКА (від гр. psyche – душа і лат. lingua – мова) – галузь науки на стику психології й лінгвістики, предметом якої є психологічні механізми функціонування лінгвістичних і паралінгвістичних засобів у мовленні.

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА – система науково обґрунтованих організаційних видів діяльності щодо впровадження здобутків психологічної науки в народне господарство.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – сукупність психологічних методів, таких, як психодіагностика, психологічна консультація, психологічний відбір, психологічна адаптація, соціально-психологічний тренінг і аутотренінг, методи корекції поведінки, мотивації спілкування, самооцінки, психотерапії. Один з найважливіших чинників соціальної роботи як системи.

ПСИХОЛОГІЯ – (psyche – душа і logos – слово, вчення) наука про закономірності розвитку й функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Знання П. дуже важливе в діяльності соціальних працівників, особливо тих, що спеціалізуються в області девіантної поведінки (поведінки, що відхиляється), психологічного стану різних вікових груп.

ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – галузь психології, що вивчає закономірності поведінки й діяльності людей, зумовлені їх приналежністю до соціальних груп, а також психологічні характеристики цих груп.