Розділ «3.5. Економічне районування як метод регулювання територіальної організації господарства»

У сучасній регіоналістиці зустрічається декілька варіантів економічного районування території держави, однак Кабінетом Міністрів України запропонована така мережа:

- Донецький (Донецька і Луганська області);

- Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області);

- Східний (Харківська, Полтавська, Сумська області);

- Центральний (Київська, Черкаська області і м. Київ);

- Поліський (Рівненська, Волинська, Житомирська і Чернігівська області);

- Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області і м. Севастополь);

- Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області);

- Карпатський (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька області) (Додаток А).

Територіально-виробничі комплекси — це певні форми територіального зосередження виробництва з різним рівнем їх утворень.

Промисловий вузол — це локальний промислово-територіальний комплекс, де при взаємній близькості підприємства поєднані між собою тісними виробничими зв'язками, спільністю транспортно-територіального положення, спільними системами інфраструктури і поселень з метою найбільш ефективного використання природних, матеріальних і трудових ресурсів. Промисловий вузол може об'єднувати промислове виробництво в одному або кількох промислових центрах на віддалі, доступній для щоденних трудових поїздок населення. У вузлі також розвинуті зв'язки між установами і організаціями, що зайняті розробкою проектної документації для промислових підприємств. Найважливішими факторами формування промислових вузлів є економічний, демографічний та наявність інфраструктурних елементів. Найчастіше промисловий вузол складається з кількох промислових центрів, один з яких є ядром, а інші — супутниками. Такі вузли формуються переважно у високо урбанізованих районах.

Адміністративно-територіальне утворення

Виділення адміністративно-територіальних утворень у складі України пов'язане з тим, що управління всіма сферами громадського життя з єдиного центру неефективне, оскільки призводить до втрати оперативності, нераціонального формування інформаційного забезпечення.

Адміністративно-територіальний поділ — це одна із форм економічного районування, що дозволяє суб'єктам здійснювати цілеспрямоване управління розвитком своєї території, постійно впливаючи на хід економічних і соціальних процесів.

Для здійснення функції управління адміністративно-територіальні утворення мають усі необхідні органи та служби:

- виконавчі, які зосереджують систему економічних, правових, організаційних важелів, необхідних для здійснення функції управління;

- планові, які здійснюють планування або координацію діяльності установ, організацій, розташованих на даній території;

- фінансово-кредитні, які забезпечують бюджетне планування і фінансування;

- статистичного і інформаційного забезпечення, без яких неможливо здійснювати контроль поточної діяльності, аналіз тенденцій розвитку і прогноз економічних і соціальних процесів;

- спеціальні, що забезпечують дотримання правових норм і правил поведінки суб'єктів господарювання (податкова, пожежна, санітарна, екологічна інспекції тощо).