Розділ «3.4. Методи, принципи і організаційна структура управління регіональним розвитком»

— національні і регіональні органи влади;

— сукупність функцій, які здійснюються державними органами, різноманітні ресурси, що використовуються для їх реалізації;

— державну службу;

— систему зв'язків (прямих і зворотних), які виникають між об'єктами і суб'єктами управління, тощо.

Державне управління розглядає регіон як єдине ціле, що, з одного боку, є підсистемою, а з іншого — самокерованою системою, які перебувають у суперечливій єдності. Соціально-економічні процеси, які відбуваються у регіоні і вимагають управління, повинні відповідати інтересам, притаманним конкретному територіальному утворенню.

Регіон як складна система формується із окремих елементів і зв'язків між ними. До основних елементів системи належать: соціальна спільнота людей, населення територій, об'єднані численними зв'язками (виробничими, культурними, побутовими тощо), єдиними цілями і завданнями. Усі підсистеми (регіони) знаходяться в органічній єдності. Просторову єдність регіону забезпечує спільна територія, взаємозв'язок елементів — виробнича (зв'язок, комунікації, транспорт) і соціальна інфраструктури.

З точки зору системного підходу до управління регіон слід розглядати як об'єкт державного управління і суб'єкт економічної самостійності, самоуправління. На район як систему впливають національні органи центральної влади і управління, які функціонують з ним в єдиному нормативно-правовому і законодавчому полі. Як об'єкт державного управління регіон взаємодіє з національними органами управління (органи національного адміністрування, управління державною власністю, національного казначейства і фінансів, прокуратури і суду, управління соціальним забезпеченням населення тощо), тобто є відкритою системою, якій властиві поліструктурність, комплексність, багаторівневість і багатоцільовий характер розвитку.

Як суб'єкт самоуправління регіон діє на рівні внутрішньої життєдіяльності в межах наданої компетенції, визначеної чинним законодавством про розмежування повноважень між суб'єктами управління і центром. Він наділений такими правами: самостійно приймати відповідні регуляторні акти, рішення, формувати і виконувати місцевий бюджет тощо у межах делегованих повноважень, визначених законодавством; встановлювати регіональні платежі, збори, регулювати на території регіону ціни і тарифи на продукцію, вироблену підприємствами регіонального підпорядкування; здійснювати всі повноваження власника щодо об'єктів, які перебувають у його власності; розробляти і реалізовувати програми і плани соціально-економічного розвитку регіону, схеми управління територією регіону; створювати і розформовувати регіональні органи управління. Як самостійний суб'єкт управління регіон також несе відповідальність за ухвалені рішення, володіє достатніми матеріальними і фінансовими ресурсами у межах, встановлених законодавством. Його визначальними територіальними ознаками є цілісність та обмеженість.

До суб'єктів регіонального управління як єдиної системи належать міжнародні, національні, регіональні, муніципальні організації, приватні особи, які реалізують доручені їм функції. Формування єдиної і ефективної системи державного управління в регіоні на всіх рівнях є необхідною умовою його розвитку.