Розділ «6.4. Правові основи розвитку регіону»

- широкий розвиток підприємництва як головного фактора соціально-економічного розвитку держави та її регіонів, підвищення зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів;

- зміцнення економічної інтеграції регіонів з використанням переваг територіального поділу та кооперації праці, що є одним з головних факторів підвищення конкурентоспроможності держави на міжнародних ринках;

- забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, самостійно й відповідально вирішувати питання соціально-економічного розвитку створення ефективних механізмів забезпечення їх активної участі в формуванні та проведенні державної регіональної політики;

- удосконалення фінансових міжбюджетних відносин, створення чітких критеріїв та ефективних механізмів надання державної підтримки розвитку регіонів;

- досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілізації та поліпшення демографічної ситуації в державі;

- подальше вдосконалення державної системи охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів, механізмів та інструментів формування та реалізації екологічної політики;

- налагодження міжнародного співробітництва в сфері регіональної політики, наближення національного законодавства в цьому питанні до норм і стандартів Європейського Союзу, а також розвиток транскордонного співробітництва як дієвого засобу зміцнення міждержавних відносин і вирішення регіональних проблем.

Пріоритетними шляхами вирішення цих завдань визначені вдосконалення державного регулювання в сфері соціально-економічного розвитку регіонів, відповідних правових, організаційних, економічних та інших механізмів, а також підвищення ролі й відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за вирішення покладених на них повноважень і завдань.

Що стосується політики транскордонного співробітництва, то її правові основи закладені Європейською рамковою конвенцією, про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами або органами влади 1980 р. (Україна приєдналася до Конвенції в 1993 р.) і Європейською хартією місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України в 1997 р.).

Крім того, в Україні існують Закон України "Про транскордонне співробітництво", Програма розвитку єврорегіонів (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 587) і Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2006 р. № 1819).

Транскордонне співробітництво як комплекс дій, спрямованих на встановлення й поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади іноземних держав, здійснюється в рамках угод, укладених між такими суб'єктами транскордонного співробітництва.