Розділ «6.4. Правові основи розвитку регіону»

Управління на загальнодержавному рівні здійснюється через систему вищих і центральних органів державної влади.

Управління на регіональному рівні здійснюється обласними асоціаціями територіальних громад, органами місцевого самоврядування регіонального рівня — обласними радами та їх виконавчими органами, відповідними органами АР Крим, обласними державними адміністраціями, державними адміністраціями (префектурами) міст-регіонів.

На субрегіональному рівні управління здійснюється: 1) у районі — районними асоціаціями територіальних громад, районними радами та їх виконавчими органами; 2) у міському окрузі — територіальною громадою округу та її органами й посадовими особами; 3) у районі міста — районною в місті радою та її виконавчими органами (у випадку їх створення за рішенням міського представницького органа місцевого самоврядування), або відповідними районними департаментами загальноміських органів місцевого самоврядування.

На первинному рівні управління здійснюється винятково через систему місцевого самоврядування, тобто в самоврядних адміністративно-територіальних одиницях, де створюються місцеві органи виконавчої влади.

Регіональна, економічна політика в Україні здійснюється на основі Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України на принципах чіткого розподілу завдань, повноважень, і відповідальності між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Головними із законодавчих актів для здійснення регіональної економічної політики є Закони "Про державне прогнозування та розробку програм економічного і соціального розвитку України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про основи містобудування".

Концептуальні засади регіональної економічної політики закладені в Концепції державної регіональної політики, затвердженій Указом Президента України від 25.05.2001 р. № 341 [2].

Державна регіональна політика, згідно з Концепцією, є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку України і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування системи заходів щодо забезпечення ефективного комплексного управління економічним і соціальним розвитком України та її регіонів.

Головною метою державної регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення.

Регіональна економіка та природокористування забезпечення дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Державна регіональна політика базується на таких принципах:

- конституційність і законність;

- забезпечення унітарності України та цілісності її території, включаючи єдність економічного простору на всій території держави, її грошово-кредитної, податкової, митної, бюджетної систем;

- комбінація процесів централізації та децентралізації влади, гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів;

- максимальне наближення послуг, що надаються органами державної влади та місцевого самоврядування, до безпосередніх споживачів;

- диференційованість надання державної підтримки регіонам відповідно до умов, критеріїв і строків, визначених законодавством;

- стимулювання тісного співробітництва між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в розробці та реалізації заходів щодо регіонального розвитку.

Для досягнення головної мети державної регіональної політики Концепцією передбачається забезпечення вирішення таких основних завдань:

- впровадження більш глибокого вивчення та оцінки внутрішнього природного, економічного, наукового, трудового потенціалу кожного регіону, розробка комплексних правових, організаційних, економічних та інших механізмів його ефективного використання;

- здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу;

- поетапне зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян;