Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

Психодіагностика

Критичні значення r (для рівнів значущості 0,05 і 0,01)

Критичні значення r (для рівнів значущості 0,05 і 0,01)

Перевага цього методу полягає в можливості здійснення нескладних математичних обчислень з використанням калькулятора для невеликих за обсягом вибірок. Недоліком методу є обмеження, що спричинені складністю оброблення значних масивів даних і необхідністю рангування рядів значень.

Варіантом кореляції е також зв'язок, який описує рівняння регресії (параметрична оцінка). Виявляючи кореляцію, дослідник зацікавлений продемонструвати наявність зв'язку між двома змінними. При визначенні рівняння регресії робиться спроба не тільки продемонструвати наявність зв'язку, а й передбачити фактичне значення однієї змінної за значенням іншої. Наприклад, визначивши рівняння регресії, що пов'язує зріст і вагу, професійні установки і ефективність професійної діяльності, можна не тільки продемонструвати, що вони пов'язані, а й отримати формулу для прогнозування зросту людини за її вагою, чи навпаки, або рівня ефективності майбутньої діяльності. За допомогою традиційного рівняння регресії аналізують зв'язок між двома змінними. При застосуванні багатовимірного рівняння регресії можна прогнозувати значення однієї змінної за значенням двох або кількох інших. У багатьох випадках його використання забезпечує точні результати. Наприклад, можна застосувати традиційне рівняння регресії для прогнозування загальних академічних досягнень за наслідками тестування математичних здібностей. З використанням багатовимірного рівняння регресії можна скласти той самий прогноз на основі оцінок не тільки з математики, а й з англійської мови чи природничих наук. Багатовимірне рівняння регресії забезпечить точніший прогноз. Проте метод вимагає використання спеціальних прикладних програм математичної статистики.

Межі довірчого інтервалу середнього арифметичного.

Статистичні методи застосовують у визначеному довірчому інтервалі, який задають відповідно до потреб точності вимірів.

Довірчий інтервал пов'язаний з інтервальним оцінюванням. Інтервальна оцінка параметра (у т. ч. середнього арифметичного) - це інтервал числової осі, в межах якого лежить значення параметра. У цьому разі замість одного числа (точкової оцінки) вказують нижню і верхню межі інтервалу, тобто групу суміжних точок на числовій осі, одна з яких, імовірно, і є значенням параметра. Коли інтервал будують з урахуванням вірогідності потрапляння значення параметра в межі інтервалу, його називають довірчим інтервалом. Довірчий інтервал виражається за допомогою довірчого коефіцієнта. Він вказує, що будь-який статистичний висновок є висновком імовірнісним - таким, що містить ризик допустити помилку (наприклад, з незначною вірогідністю - 0,05, або 5%).

Прикладом побудови 95-відсоткових довірчих інтервалів для середнього арифметичного і медіани є дані про швидкість читання першокласників. 16 випадково вибраних учнів першого класу було обстежено наприкінці навчального року з метою визначення середньої швидкості читання (показник - кількість слів за хвилину для тексту певної складності); при цьому були отримані такі числові значення показника: 30, 40, 40, 45, 45, 45, 50, 50, 50, 50, 55, 55, 60, 60, 60, 65.

Отриманий ряд даних характеризується середнім арифметичним М = 50 і стандартним відхиленням а =9. При аналізі цих величин у вчителя-дослідника зазвичай виникають стандартні питання для всіх подібних ситуацій: чи можна очікувати, що при повторенні подібних дослідів у тих самих умовах і з тим самим матеріалом, але на інших вибірках будуть отримані подібні результати; яких висновків можна дійти про певні якості особистості, спираючись тільки на отримані дані і не проводячи ніяких додаткових дослідів. Ця група питань пов'язана з проблемою надійності статистичних характеристик, розрахованих за вибірковими даними.

Для з'ясування надійності можна скористатися експрес-методами оцінювання меж довірчих інтервалів (табл. 2.14).

Таблиця 2.14. Значення коефіцієнта kn для розрахунку меж довірчих інтервалів середніх арифметичних (рівень достовірності - 95%)

Значення коефіцієнта kn для розрахунку меж довірчих інтервалів середніх арифметичних (рівень достовірності - 95%)

Верхню і нижню межі довірчого інтервалу середнього арифметичного можна визначити за формулами:

Таблиця 2.15. Порядкові номери числових значень у впорядкованому за збільшенням ряді даних, які можуть бути прийняті як нижня і верхня межі довірчого інтервалу медіани (рівень достовірності - 95%)

Порядкові номери числових значень у впорядкованому за збільшенням ряді даних, які можуть бути прийняті як нижня і верхня межі довірчого інтервалу медіани (рівень достовірності - 95%)

Ще простіше оцінюють межі довірчого інтервалу медіани. Для цього на впорядкованій сукупності числових значень швидкості читання 30, 40, 40, 45, 45, 45, 50, 50, 50, 50, 55, 55,60,60, 60, 65 достатньо за табл. 2.15 знайти номери значень, які можуть бути прийняті на цьому рівні достовірності як нижня і верхня межі довірчого інтервалу Md (у прикладі точкова оцінка медіани дорівнює 50). За табл. 2.15 значення 4 і 13 у ряду даних (подані жирним шрифтом).

Отримавши інтервальну оцінку середнього або медіани, що відображає і розкиданість числових значень показника і їх кількість, можна зробити попередні діагностичні висновки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних
  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література