Сутність проекції у психології та психодіагностиці

Психодіагностика

У психодіагностику термін "проекція" запровадив Л. Франк, однак він не визначив його конкретного психологічного змісту, уявляючи проективні методики як рентгенівські промені, що висвітлюють глибини особистості. Таке тлумачення механізму проекції не задовольнило дослідників, тому перші змістові інтерпретації проекції як феномену, що виникає в ситуації проективного дослідження, пов'язувалися з концепцією 3. Фройда. Для підтвердження психоаналітичної концепції послуговувались експериментами Г.-А. Мюррея, Р. Сенфорда та інших учених. Однак і фройдівськепоняття "проекція" не тлумачили однозначно, що спричинило такі основні проблеми при інтерпретації проективних методик:

• недостатня розробленість, багатозначність терміна "проекція" у психоаналізі, різноманіття описуваних явищ;

• подібність феноменів, що позначають у психоаналізі терміном "проекція", до процесів, наявних у проективному дослідженні;

• відмінності типів проекції у різних проективних тестах.

• 3. Фройд розглядав проекцію як приписування іншим людям соціально неприйнятних бажань, у яких людина ніби відмовляє собі, як механізм захисту від неусвідомлюваних асоціальних потягів, зокрема гомосексуальності. Згодом він описав фобійну захисну проекцію - винесення назовні, екстеріоризація страху, тривоги ендогенного походження. Розглядаючи захисну проекцію, що входить до складу різних патологічних станів, 3. Фройд обґрунтував "проекцію як нормальний психологічний процес, що бере участь у формуванні сприйняття зовнішнього світу; як первинний процес уподібнення навколишньої реальності власному внутрішньому світу (дитяче, релігійно-міфологічне світосприйняття).

Проекцією 3. Фронд вважав два різні явища, основою яких е процеси самозахисту і самоуподібнення. Ці явища характеризують неусвідомленість трансформацій, яких зазнають вихідні потяги, коли усвідомлюється лише продукт цих перетворень. Згодом проекцію стало важко відрізняти від ідентифікації, перенесення та інших психоаналітичних феноменів. Наприклад, проекцією називають "перенесення" на лікаря почуттів, які викликає інша особа; ототожнення художника з твором; співпереживання героям при сприйнятті художніх творів; існування расових і етнічних забобонів.

Б. Мюрстейн і Р. Праєр пропонують розрізняти такі її види проекції:

• а) класична захисна (описана Фройдом, підтверджена багатьма клінічними дослідженнями);

• б) атрибутивна (приписування власних мотивів, почуттів і вчинків іншим людям; за змістом наближається до фройдівського "уподібнення");

• в) аутистична (детермінованість сприйняття потребами того, хто сприймає);

• г) раціональна (мотивування; приписування відповідальності за власні недоліки зовнішнім обставинам або іншим людям).

Д. Холмс розрізняв проекцію як сприйняття суб'єктом в іншому суб'єкті власних, не притаманних йому рис і як усвідомлення і неусвідомлення суб'єктом володіння рисою, що проектується. На його думку, проекцію неусвідомлюваних рис не можна вважати доведеною. Згідно з психоаналітичною концепцією симілятивна проекція виконує захисні функції, перешкоджаючи усвідомленню факту володіння суб'єктом небажаною рисою. Експериментально підтверджується атрибутивна проекція, оскільки люди часто сприймають інших як себе, приписуючи їм власні думки, почуття і бажання. Комплементарна (доповнююча) проекція передбачає проекцію рис, що доповнюють ті, якими суб'єкт володіє насправді. Наприклад, якщо людина відчуває страх, то вона сприймає інших як загрозу.

Співвідношення цих видів проекції з процесами проективного дослідження неоднозначне. Наприклад, Г. Мюррей, вживаючи термін "ідентифікація" стосовно ТАТ ("тематичної аперцепції тести"), мав на увазі захисну проекцію 3. Фройда (симілятивний тип проекції за Холмсом): ототожнюючи себе з "героєм", досліджуваний може неусвідомлено приписати йому власні латентні потреби, що дає йому змогу уникнути усвідомлення своєї психічної ненормальності.

Клінічні та експериментальні дослідження довели, що зміст проекції не зводиться до асоціальних тенденцій: об'єктом її можуть стати будь-які позитивні або негативні прояви особистості. Проективну поведінку зумовлює багато факторів. Навіть манера експериментатора, почуття, які він виявляє, впливають на афективність тематичних розповідей: агресивна установка продукує агресивні теми, дружелюбна - релаксаційні. Захисну концепцію проекції не розглядають як принцип обґрунтування проективного методу, хоча феномен захисту проявляється в ситуаціях, які сприймають як загрозливі. Більшість авторів, спираючись на ідею 3. Фройда про "уподібнення", використовує феномени атрибутивної й аутистичної проекцій, щоб довести значущість проективної продукції. Часто це доведення замінює розкриття психологічних механізмів атрибутивної й аутистичної проекцій.

Спробою подолати труднощі в обґрунтуванні проективного методу є відмова від поняття "проекція як пояснювальної категорії (наприклад, концепція апперцептивного перекручування Л. Беллака). Л. Беллак вважав неадекватним використання цього поняття для обґрунтування проективного методу, тому що воно не може описати і пояснити процеси, що зумовлюють проективну поведінку. Основою його категоріальної системи є поняття "апперцепція" - процес, за допомогою якого новий досвід асимілюється і трансформується під впливом минулого сприйняття. При цьому Беллак враховував природу стимульних впливів, описував не первинні, а власне когнітивні процеси.

Різні підходи до трактування сутності проекції зумовлюють недостатню об'єктивність та інші недоліки методик дослідження, однак можна прогнозувати поступове наближення проективних методик до тестів, що дасть змогу розширити сферу їх застосування.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність проекції у психології та психодіагностиці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці
  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література