Оцінювання розподілу емпіричних даних

Психодіагностика

Для визначення способів математично-статистичного оброблення необхідно оцінити характер розподілу даних за всіма параметрами (ознаками). Для параметрів, що мають нормальний або близький до нормального розподіл, можна використовувати методи параметричної статистики, які часто є результативнішими, ніж методи непараметричної. Перевага їх полягає у можливості перевіряти статистичні гіпотези незалежно від форми розподілу.

Нормальний розподіл - вид розподілу змінних, що спостерігають при зміні ознаки (змінної) під впливом багатьох відносно незалежних факторів. Такий вплив характерний для психічних явищ, тому дослідник часто розраховує нормальний розподіл для статистичного опису сукупності емпіричних даних, оцінювання генеральної сукупності за вибіркою, для стандартного нормування тестових балів і переведення їх у шкальні оцінки. На властивостях нормального розподілу ґрунтуються статистичні критерії перевірки гіпотез (г-критерій, критерій х2" f-критерій Фішера, і-критерій Стьюдента тощо). Основною метою виявлення нормального розподілу є визначення методів математично-статистичного оброблення даних.

За нормального розподілу показників психологічної ознаки або наближеного до нього, що описує крива Гаусса, можна використовувати параметричні методи математичної статистики як найпростіші, надійні і достовірні: порівняльний аналіз, розрахунок достовірності відмінностей ознаки між вибірками за t-критерієм Стьюдента, f-критерієм Фішера, коефіцієнтом кореляції Пірсона тощо.

Якщо крива розподілу показників психологічної ознаки віддалена від нормальної, дослідник змушений використовувати методи не параметричної статистики: розрахунок достовірності відмінностей за критерієм Q Розенбаума (для малих вибірок), за U-критерієм Манна - Вітні, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, факторні, багатофакторні, кластерний та інші методи аналізу.

За характером розподілу можна отримати загальне уявлення про особливості вибірки досліджуваних за певною ознакою і валідність методики щодо вибірки.

Статистичні висновки, сформовані на основі моделі, наближеної до нормального розподілу, є теж приблизними. Оцінювання наближення практичної кривої до параметрів нормалі здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнтів асиметрії, ексцесу і критеріїв погодженості Пірсона, Колмогорова і Ястремського.

Коефіцієнт асиметрії Аs оцінює розміщення вершини практичної кривої щодо теоретичної, показує величину зсуву вершини щодо розрахункової вершини по горизонталі (вправо "+"; уліво "-") (рис. 2.3).

Соціометричний розподіл емпіричних даних

Рис. 2.3. Соціометричний розподіл емпіричних даних

Коефіцієнт асиметрії - показник скошеності розподілу в лівий або правий бік по осі абсцис на рис. 2.4.

Асиметричний розподіл емпіричних даних

Рис. 2.4. Асиметричний розподіл емпіричних даних

Якщо права гілка кривої довша за ліву, йдеться про правосторонню (позитивну) асиметрію, а якщо ліва гілка довшу за праву - про лівосторонню (негативну) асиметрію (рис. 2.5).

Бімодальний розподіл емпіричних даних (право - та лівостороння асиметрія)

Рис. 2.5. Бімодальний розподіл емпіричних даних (право - та лівостороння асиметрія)

Коефіцієнт асиметрії Аs розраховують за такою формулою:

Коефіцієнт ексцесу Ех, тобто певних "ділянок" (груп частот) практичної кривої щодо теоретичної нормалі, визначає зсув практичної кривої (вершини) (по вертикалі - нагору "+"; униз "-"). Ексцес є показником гостроверхості. Криві, вищі у середній частині (гостроверхі) називають ексцесивними. При зменшенні величини ексцесу крива стає плоскішою, набуваючи вигляду плато, а потім і сідлоподібною, тобто з прогинанням у середній частині (рис. 2.6).

Показники ексцесивності розподілу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання розподілу емпіричних даних“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних
  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література