Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

Психодіагностика

Комп'ютерна психодіагностика у розвинутих країнах почала формуватися у 60-ті роки XX ст. Спочатку було автоматизовано всі трудомісткі процедури оброблення діагностичної інформації (підрахунок "сирих" балів, накопичення бази даних, розрахунок норм тесту, переведення первинних даних у стандартні показники тощо), системи багатовимірного аналізу даних.

Розвиток електроніки сприяв зниженню вартості машинних ресурсів, зростанню можливостей математичного забезпечення, розвитку комп'ютерної психодіагностики загалом. Задовольняючи потребу в оперативному аналізі масивів даних, швидко розвиваються комп'ютерні засоби збору психодіагностичної інформації, розробляються засоби спеціального програмного забезпечення, комп'ютер починає відігравати роль "експериментатора".

У 70-ті роки XX ст. було створено нові комп'ютерні психодіагностичні системи на базі ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), запроваджено у практику автоматизовані тестові методики, сформувалася основа для подальшої формалізації і автоматизації збирання і оброблення психодіагностичної інформації. Змінилася процедура обстеження, робота досліджуваного на комп'ютері набула форми діалогу. Зворотний зв'язок дав змогу змінювати стратегію дослідження залежно від попередніх результатів. Перші комп'ютерні тести, що створили передумови для адаптивного тестування, пов'язаного із пристосуванням завдань до особливостей відповідей досліджуваного.

Вітчизняна комп'ютерна психодіагностика помітно відставала від закордонної. Багато радянських науковців не схвалювали комп'ютерні версії тестів, ігнорували можливості ЕОМ. Однак розширення наукового обміну з провідними закордонними представниками різних наукових напрямів психодіагностики, незворотний науково-технічний прогрес зумовили поширення комп'ютерних технологій психодіагностики на пострадянському просторі і в Україні.

Виокремлюють комп'ютеризовані тести - пристосовані до умов комп'ютера, і комп'ютерні - психодіагностичні методики, розроблені і адаптовані з урахуванням специфіки і можливостей комп'ютера, які передбачають постановку завдання тестів на екрані комп'ютера та запис відповідей зі стандартної або спеціально розробленої клавіатури.

Складні психодіагностичні дослідження реалізуються за допомогою потужних персональних комп'ютерів, що мають високу швидкість оброблення інформації і різноманітне забезпечення.

Під час роботи із психодіагностичною інформацією виникають завдання, які можна виконати лише на комп'ютері. За допомогою комп'ютера виконують такі дії:

• а) створення і використання комп'ютерних версій психодіагностичних методик, що інтерпретують результати тестування досліджуваних на основі внесеного в комп'ютер досвіду роботи психолога;

• б) розроблення нових психодіагностичних методик або шкал (об'єктна парадигма аналізу даних);

• в) оброблення результатів психосемантичного експерименту (суб'єктна парадигма аналізу даних);

• г) розроблення систем адаптивного тестування;

ґ) створення і використання комп'ютерного ігрового тестування;

д) проектування психодіагностичних мультимедіасистем.

Комп'ютерні версії психодіагностичних методик набувають усе більшого значення, стають важливим інструментарієм психологів у найрізноманітніших галузях. Під час їх розроблення створюються системи, за допомогою яких роблять діагностичний висновок за наслідками дослідження конкретної людини у вигляді зв'язного і несуперечливого тексту, що відображає вимірювані психологічні параметри.

У психодіагностичних дослідженнях інтерпретація результатів і написання психодіагностичного висновку є творчим процесом, який виконують психологи після оброблення отриманих даних. Точність і адекватність цього висновку щодо особистості досліджуваного забезпечує досвід психолога. Розроблення автоматизованого психодіагностичного висновку передбачає моделювання міркувань психолога під час інтерпретації результатів тестування і перенесення його знань і досвіду у структури, що сприймаються комп'ютером. Труднощі при проведенні таких робіт полягають у трансформації знань і досвіду психолога, їх структуризації та представленні у формі, яку читає комп'ютер. Цим займається інженерія знань - напрям досліджень, фахівці якого комплектують, структуризують, формують, обробляють знання.

У результаті застосування технології інженерії знань у сфері психодіагностики в лабораторії клінічної психології Психоневрологічного інституту ім. В. М. Бехтєрева було розроблено моделі, що інтерпретують результати тестування за допомогою різних психодіагностичних методик, комп'ютерні версії психодіагностичних методик з автоматизованим психодіагностичним висновком у вигляді зв'язного, несуперечливого тексту, адекватного параметрам, що вимірюються тестами.

Широко використовують такі комп'ютерні психодіагностичні методики: "Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник" (ММРІ); "Опитувальник інтерперсональних ставлень" Т. Лірі; опитувальник "Рівень суб'єктивного контролю"; "Шкали тривожності" Ч. Спілбергера; "Шкала самооцінюваня депресії" В. Зунга; "Опитувальник невротичних розладів" (ВУгТК); "Симптоматичний опитувальник невротичних розладів"; "Опитувальник депресивних станів"; "Патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків"; опитувальник "Підлітки про батьків"; "Методика для психодіагностики типів ставлення до хвороби"; "Томський опитувальник психічної ригідності"; методика "Тип поведінкової активності"; методика "Рівень невротичної астенії"; методика "Рівень невротизації і психопатизації". Ці версії застосовуються у медичній психодіагностиці, в індивідуалізованих клінічних дослідженнях з метою виявлення емоційно-особистісних порушень та їх динаміки у процесі лікування, у масових скринінгових (на основі попереднього відбору досліджуваних) дослідженнях для виявлення груп підвищеного ризику, психічної дезадаптації, профілактики нервово-психічних і психосоматичних розладів.

Комп'ютерні версії психодіагностичних методик підвищують ефективність роботи психолога за рахунок швидкого оброблення даних і отриманих результатів тестування, звільнення від трудомістких рутинних операцій, поліпшення чіткості і ретельності психологічного дослідження внаслідок точності реєстрації результатів і виключення помилок під час оброблення початкових даних. З'явилась можливість у стислі терміни здійснювати масові психодіагностичні дослідження шляхом одночасного тестування багатьох досліджуваних; підвищився рівень стандартизації умов психодіагностичного дослідження за рахунок забезпечення однакових для всіх досліджуваних умов (незалежно від індивідуальних особливостей досліджуваного та експериментатора). Досліджувані стали відвертішими під час експерименту завдяки конфіденційності автоматизованого тестування. Дослідник за допомогою комп'ютера може не лише встановлювати необхідний темп психодіагностичного тестування, а й відслідковувати час як діагностичний параметр (наприклад, показники динаміки відповідей досліджуваного на питання психодіагностичного тесту можуть використовувати як індикатори стомлення, емоційного шоку тощо); накопичуються і зберігаються дані про досліджуваних, результати тестування, бази даних досліджуваних.

За адаптивного комп'ютерного тестування пропоновані досліджуваному поточні завдання залежать від результатів його відповідей на попередні завдання. Технічною передумовою адаптивних тестових методик є здатність комп'ютерів швидко обробляти дані. Перевагами їх є внесення елементів індивідуалізації, врахування індивідуальних особливостей досліджуваного у процесі тестування; збереження діагностичної цінності тесту за невеликої кількості завдань; незначні трудомісткість і тривалість тестування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести
  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література