Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

Психодіагностика

Після виявлення позитивної або негативної кореляції необхідно встановити, наскільки вона тісна. На це вказує коефіцієнт кореляції, який позначають буквою г. Величина г варіює в діапазоні від -1 до +1. У разі прямо пропорційної залежності однієї ознаки від іншої коефіцієнт кореляції дорівнює одиниці (тобто ознака корелює сама із собою). Негативний коефіцієнт кореляції свідчить про різну спрямованість варіювання ознак: при збільшенні одного інший зменшується, і навпаки.

Зазвичай виявляють кореляції з коефіцієнтами, що знаходяться в діапазоні між нулем (відсутність кореляції) і одиницею (ідеальна кореляція), і чим ближче значення r ±1, тим тіснішим є зв'язок. Значення г виражають в десяткових дробах (наприклад, -0,23; + 0,5). При низьких значеннях г (зазвичай низькими вважають значення, що не перевищують 0,2 при n < 30) кореляція, як правило, не є статистично значущою.

Нульова величина коефіцієнта кореляції свідчить про відсутність взаємозв'язку між ознаками, але це трапляється дуже рідко, бо у психічній сфері всі явища взаємопов'язані (переважно опосередковано, ці зв'язки можуть виявлятися лише на рівні тенденцій).

Враження, що значення г є безпосереднім показником сили кореляції, не є правильним. Наприклад можна дійти висновку, що, оскільки при ідеальній позитивній кореляції r = +1, то r = 0,7 відповідає 70% ідеальної кореляції (або r = 0,4 відповідає 40% ідеальної негативної кореляції). Насправді коефіцієнт кореляції є оманливим числом. Щоб знайти, яку відсоткову частку від ідеальної кореляції становить дане значення г, необхідно піднести його до квадрата, а результат помножити на 100. Якщо r = 0,7, то така кореляція становить 49% від ідеальної (0,7 0,7 o 100 = 49). Так само негативна кореляція г в - 0,4 становить 16% від ідеальної негативної кореляції. Тому "ступінь ідеальності" кореляції може бути набагато меншим, ніж видається, якщо зважати на значення г.

Фахівці статистики вважають, що коефіцієнт кореляції вказує на частку змін однієї змінної, які можна передбачити за змінами іншої. Існує багато методів вимірювання кореляції, і вибір конкретного методу залежить від типу даних.

Алгоритм обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона (r) є мірою кореляції між двома змінними, розподіленими за нормальним законом (наприклад, для виявлення взаємозв'язку рівня розвитку інтелекту й адаптивних можливостей особистості) (рис. 2.10). Перевага цього методу полягає в тому, що на величину кореляції не впливає те, в яких одиницях вимірювання представлені ознаки. Недоліком методу є складність математичних обчислень, особливо для великих масивів даних. Його усувають застосуванням прикладних програм (наприклад, Excel).

Таблиця 2.10. Таблиця розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона на прикладі реальних емпіричних даних

Таблиця розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона на прикладі реальних емпіричних даних

Отримані з обчислень дані перевіряють на значущість за таблицею критичних значень (табл. 2.11).

За неможливості дотримання цих вимог, а змінні є обчисленими за порядковою шкалою (чи переведені за нею), доцільніше використовувати (особливо за малого обсягу даних) як міру зв'язку непараметричну статистику.

Таблиця 2.11. Критичні значення rху (для рівнів значущості 0,05 і 0,01)

Критичні значення rху (для рівнів значущості 0,05 і 0,01)

Непараметричним еквівалентом цієї оцінки є коефіцієнт кореляції Снірмена (р) (наприклад, для порівняння порядку приходу до фінішу одних і тих самих бігунів у двох забігах або виявлення зв'язку між успішністю з математики і часом розв'язання арифметичної задачі), що вираховують за формулою:

Обчислення значень для цієї формули представлено у табл. 2.12.

Таблиця 2.12. Алгоритм розрахунку значень коефіцієнта кореляції Спірмена (р)

Алгоритм розрахунку значень коефіцієнта кореляції Спірмена (р)

Алгоритм розрахунку значень коефіцієнта кореляції Спірмена (р)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних
  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література