Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

Психодіагностика

Його обчислюють за формулою:

Сигма (σ) є величиною іменованою, тобто різною у різних одиницях вимірювання, і залежить не тільки від ступеня варіювання, а й від одиниць вимірювання. Тому за сигмою можна порівнювати мінливість лише одних і тих самих показників, а зіставляти сигми різних ознак за абсолютною величиною не можна. Щоб порівняти за рівнем мінливості ознаки будь-якої розмірності (виражені в різних одиницях вимірювання) і уникнути впливу масштабу вимірювань середнього арифметичного на величину сигми, застосовують коефіцієнт варіації- приведення даних до однакового масштабу величини о.

Для нормального розподілу існує точна кількісна залежність частот і значень, що дає змогу прогнозувати появу нових варіант: ліворуч і праворуч від середнього арифме-

ного розподілу, можна оцінити ступінь близькості до нього досліджуваного розподілу психологічної ознаки.

Кореляційні залежності можуть бути таких видів: 1) коефіцієнт кореляції Пірсона Rху що показує наявність статистичного зв'язку між змінними х і у, за якого кожній змінній х відповідає одне чи кілька визначених значень у, а розподіл у змінюється разом зі змінною х. Змінна може бути односпрямованою (+) і різноспрямованою (-). За певної кількості вимірів n-кореляційні зв'язки можуть бути значущими і незначущими. Це необхідно знати для достовірних висновків про причинно-наслідкові зв'язки змінних. Рівень значущості коефіцієнтів кореляції визначають за формулою розрахунку t-критерію за допомогою таблиць квантилей t-розподілу Стьюдента для довірчої ймовірності;

2) точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції Пірсона Rpb, що є методом кореляційного аналізу відношення змінних. Змінні можуть вимірюватись за дихотомічною шкалою найменувань та за інтервальною шкалою відношень або порядку. Точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції застосовують і для визначення дискримінативності завдань тестів.

Розрахунок кореляційних залежностей дає змогу здійснити факторний, кластерний і кореляційний аналіз емпіричних даних.

Факторний аналіз - розділ багатомірного статистичного аналізу, сутність якого полягає у виявленні безпосередньо невимірюваної ознаки, що є головним компонентом (похідною) групи вимірюваних тестових показників. Кластерним аналізом є сукупність статистичних і якісних методів, призначених для формування відносно віддалених одна від одної груп споріднених між собою об'єктів за інформацією про зв'язки (міри спорідненості) між ними. Факторний і кластерний аналіз практикуючі психологи використовують не часто.

Завдання психологічного дослідження полягає у з'ясуванні взаємозв'язків між двома або більше наборами даних. Однією з найпростіших форм виявлення такого зв'язку є кореляція. Саме кореляційний аналіз допомагає точно кількісно оцінити ступінь узгодженості змін (варіювання) двох і більше ознак.

Кореляційний аналіз - метод дослідження взаємозалежності ознак у генеральній сукупності, що є випадковими величинами і мають нормальний багатомірний розподіл.

Наочно інтеркореляційні показники подають як таблиці інтеркореляцій змінних, кореляційні матриці і графіки.

Ступінь узгодженості змін характеризує тіснота зв'язку - абсолютна величина коефіцієнта кореляції.

Наявність кореляції між двома результатами означає, що при зміні одного-результату інший також змінюється, тобто між результатами існує і виявляється зв'язок.

Якщо значення певної величини може змінюватися, її називають змінною. Кореляція між двома змінними може бути позитивною або негативною. Позитивною кореляцією вважають такий зв'язок між змінними, коли значення обох змінних збільшуються або зменшуються пропорційно: із зменшенням (збільшенням) однієї зменшується (збільшується) інша. Простим прикладом позитивної кореляції є зв'язок між зростом і вагою людини - із збільшенням зросту збільшується і вага. За негативної кореляційний зв'язок є обернено пропорційним: збільшення однієї змінної супроводжується зменшенням іншої (наприклад, температура повітря і кількість одягу: чим тепліше на вулиці, тим менше одягу вдягають).

Кореляція ще не означає наявності причинно-наслідкового зв'язку. Вона свідчить лише про наявність зв'язку, але не про те, що одна із змінних є причиною, а інша - наслідком. Існування причинно-наслідкового зв'язку встановлюють іншими методами.

Висновок про причинно-наслідкову залежність між явищами, що вивчаються, тільки на підставі статистичної значущості зв'язку між відповідними ознаками (на підставі коефіцієнта кореляції) робити не варто. Зазвичай статистичний зв'язок між ознаками - це необхідна, але не достатня умова причинно-наслідкового зв'язку між ними. Твердження про те, що явище А є причиною явища В, справедливе, якщо: одночасно явища А і В статистично пов'язані; А відбувається раніше В; відсутня альтернативна інтерпретація появи Б, крім А (іншими словами - відсутня загальна причина С сумісної мінливості А і В).

Застосування кореляційного методу дає змогу обґрунтувати наявність тільки статистичного зв'язку - однієї з трьох ознак причинно-наслідкового.

Наявність зв'язку між температурою повітря і одягом не означає, що якщо людина зніме одяг, то температура повітря підвищиться. Тому використано інші методи, щоб показати, що зв'язок є одностороннім, і причиною зміни кількості одягу є коливання температури повітря. В інших випадках зв'язок між двома змінними може бути обумовлений третьою змінною і кореляція просто відображає наявність чогось загального між двома змінними і третьою. Наприклад, якби .виникло бажання виміряти розмір ступні Школярів і оцінити їх знання з математики, то можна було б знайти позитивну кореляцію між довжиною ступні і глибиною знань з математики. Однак це не означає, що математичні здібності залежать від розміру ноги або що в тих, хто робить успіхи в математиці, швидше ростуть ноги. Кореляцію пояснюють впливом третьої змінної - віку (чим старша дитина, тим більша в неї нога, тим краще вона розуміє математику).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних
  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література