Статистична значущість і статистичний критерій

Психодіагностика

Дослідники можуть вивчати не всіх людей (генеральну сукупність, популяцію), а тільки певну вибірку. Якщо досліджують відносно невелику групу людей, наприклад тих, хто страждає на певне захворювання, то малоймовірно, що дослідник має належні ресурси або необхідність тестувати кожну хвору людину. У таких ситуаціях тестують вибірку з популяції, оскільки це зручніше і займає менше часу. У такому разі необхідно переконатися, що результати, отримані у вибірці, представляють всю групу, тобто дослідження правильно описує всю популяцію, вибірку з якої використовують. Для цього визначають статистичну значущість результатів тестування.

Статистична значущість (р-рівень значущості) - вірогідність того, що отриманий результат правильно представляє популяцію, вибірка з якої досліджувалася.

Неможливо стверджувати, що дослідження правильно описує всю популяцію, за рівнем значущості можна лише з'ясувати, що це ймовірно. Тому необхідно визначити, яким має бути рівень значущості, щоб отриманий результат можна було вважати правильною характеристикою популяції. Традиційно вважають, що 95 або більше шансів зі 100 означають, що вірогідність правильності результатів достатньо висока для того, щоб їх поширювати на всю популяцію. Цю цифру було встановлено емпірично в процесі науково-практичної діяльності, для її обґрунтування теоретичних підстав немає. Психологи цією вірогідністю оперують дещо незвично. Замість вірогідності того, що вибірка представляє популяцію, вказують, вірогідність того, що вибірка не представляє популяцію, тобто, що знайдений зв'язок або відмінності мають випадковий характер і не є властивістю сукупності. Отже, замість того щоб стверджувати, що результати дослідження правильні з вірогідністю 95 зі 100, психологи зазначають, що є 5 шансів зі 100, що результати неправильні. Значення вірогідності іноді виражають у відсотках, але частіше його записують у вигляді десяткового дробу. Наприклад, 10 шансів зі 100 представляють у вигляді десяткового дробу 0,1; 5 зі 100 записують як 0,05; 1 зі 100 - 0,01. За такої форми запису граничним значенням є 0,05. Щоб результат вважався правильним, його рівень значущості повинен бути нижчим за це число (вірогідність того, що результат неправильно описує популяцію). Вірогідність неправильності результату (яку правильніше назвати рівнем значущості) зазвичай позначають латинською буквою "р". В опис результатів експерименту зазвичай включають висновок, наприклад: "результати виявилися значущими на рівні достовірності (р<0,05)". Це означає, що вірогідність неправильності результатів (р) менше 0,05 (тобто менше 5%).

Отже, рівень значущості (р) вказує на вірогідність того, що результати не представляють популяцію. На думку психологів, результати достовірно відображають загальну картину, якщо значення р менше 0,05 (тобто 5%). Проте цей висновок може виявитися неправильним. За значущості 0,05 в 5 зі 100 випадків результати, ймовірно, неправильні. Однак 5 шансів зі 100 - це те саме, що 1 з 20, тобто в одному з кожних 20 випадків результат виявиться неправильним. Такі шанси не надто сприятливі, і дослідники повинні остерігатися помилки першого виду - помилки, яка виникає, коли дослідники вважають, що знайшли реальні результати за їх відсутності. Протилежні помилки, які полягають у тому, що дослідники вважають, ніби вони не знайшли результату, а реально він наявний, називають помилками другого виду. Ці помилки виникають тому, що не можна виключити можливість неправильного статистичного аналізу. Оскільки вірогідність помилки залежить від рівня статистичної значущості результатів, то чим менше значення р, тим більша впевненість у правильності результатів.

У табл. 2.18 наведено традиційну інтерпретацію рівнів значущості, які використовують у психології.

Практичні дослідження свідчать, що для уникнення помилок першого і другого видів слід приймати рішення про наявність відмінностей (зв'язки), орієнтуючись на рівень р < 0,01 або на обчислений статистичний критерій для меншої кількості значень (п) ознаки.

Статистичний критерій є інструментом визначення рівня статистичної значущості, що забезпечує прийняття істинної гіпотези і відхилення помилкової з високою вірогідністю.

Таблиця 2.18. Традиційна інтерпретація рівнів значущості, які використовують у психології

Традиційна інтерпретація рівнів значущості, які використовують у психології

Статистичні критерії позначають також метод розрахунку певного числа і саме це число. У психології використовують такі типи статистичних критеріїв: інструменти для аналізу відмінностей між результатами груп; інструменти для виявлення зв'язку між результатами груп; інструменти для аналізу часткових відмінностей, які мають різні групи.

Вибір конкретного критерію часто залежить від того, чи дані, які необхідно піддати статистичному аналізу, отримані на популяції з нормальним розподілом. Параметричні критерії можна використовувати тільки для нормально розподілених даних (якщо ознака виміряна за ін-тервальною шкалою). За допомогою непараметричних критеріїв можна аналізувати дані з будь-яким законом розподілу.

Параметричні критерії включають у формулу розрахунку параметрів розподілу, тобто середніх і дисперсії (t-критерій Стьюдента, f-критерій Фішера та ін).

Непараметричні критерії не включені у формулу розрахунку параметрів розподілу і засновані на операції з частотами або рангами (критерій Q Розенбаума, критерій U Манна - Вітні та ін.).

За співвідношенням емпіричного (обчисленого) і критичного значень табличного критерію можна зробити висновок, наскільки підтверджується чи спростовується гіпотеза. Як правило, необхідно, щоб емпіричне значення критерію перевищувало критичне, хоча є критерії (наприклад, критерій Манна - Вітні або критерій знаків), у яких дотримуються протилежного правила.

Зазвичай перевагу надають параметричним критеріям як надійнішим та інформативнішим, придатним для глибокого аналізу.

Застосування у психодіагностиці математично-статистичного аналізу забезпечує психолога інформацією про достовірність і статистичну значущість отриманих тестових даних, без яких неможливо робити висновки про зв'язки між досліджуваними явищами, в т. ч. причинно-наслідкові.

Математична статистика дає змогу розглядати психологію загалом і психодіагностику зокрема у контексті точних дисциплін. Без її застосування всі висновки можуть сприйматися не як умоглядні, а з певною долею суб'єктивності. Водночас у процесі накопичення практичного досвіду, бази даних емпіричних досліджень постає завдання їх узагальнення, виявлення тенденцій, динаміки, особливостей, які неможливо обґрунтовано інтерпретувати, не застосовуючи методів математично-статистичного аналізу.

Запитання. Завдання

• 1. Охарактеризуйте основні принципи постановки психологічного діагнозу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статистична значущість і статистичний критерій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій
  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література