Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

Психодіагностика

Вимірювання полягає у встановленні ступеня вираженості певної властивості предмета. Його здійснюють через встановлення зв'язку (співвідношення) між кількісними показниками і носіями властивостей, що потребують вимірювання. Наприклад, поставивши учневі оцінку за декламацію, вчитель робить вимір цієї здатності і присвоює їй показник. Метою вимірювання завжди є одержання інформації про ознаки об'єктів, організмів або подій. Вимірюють не об'єкт, а його властивості або ознаки (наприклад, довжину, ширину чи висоту, вагу стільця).

За допомогою даних, отриманих у результаті вимірів, предмет можна описати точніше. При оцінюванні декламації вірша учитель може описати цей процес на вербальному рівні (сказати, коли учень читав повільно і глухо або швидко тощо), однак особа, яка прослухає опис, може не пов'язати його слова з тими значеннями, що й автор. Інша людина опише той самий виступ інакше. Описи важко порівнювати і використовувати для зіставлення.

Вимірювання зазвичай визначають як операцію, за допомогою якої речам приписують числа. З математичної точки зору, це приписування вимагає встановлення відповідності між властивостями чисел і речей. З погляду методики, вимірювання - це реєстрація стану об'єкта (об'єктів) на основі реєстрації зміни станів іншого об'єкта (приладу). При цьому слід визначити функцію, що пов'язує стани об'єкта і приладу. Операція приписування чисел об'єкту є вторинною: числові значення на шкалі приладу вважають не показниками приладу, а кількісними характеристиками стану об'єкта. Фахівці з теорії вимірювань завжди більшу увагу приділяли інтерпретації показників, а не опису взаємодії приладу і об'єкта. В ідеалі операція інтерпретації повинна точно описувати процес взаємодії об'єкта і приладу, а саме - вплив характеристик об'єкта на показання приладу.

Отже, вимірювання можна визначити як емпіричний метод виявлення властивостей або станів об'єкта шляхом організації взаємодії об'єкта з вимірювальним приладом, зміни станів якого залежать від зміни стану об'єкта. Приладом може бути не тільки зовнішній стосовно дослідника предмет, наприклад лінійка - прилад для вимірювання довжини, а й сам дослідник ("людина - міра всіх речей"). Ступня, палець, рука були первинними мірами довжини (фут, дюйм, лікоть тощо). Так само і з "вимірюванням" людської поведінки: особливості поведінки іншої людини дослідник може оцінювати безпосередньо, перетворюючись на експерта. Такий вид вимірювання подібний до спостереження. Однак існує інструментальне вимірювання, коли психолог застосовує вимірювальну методику, наприклад тест на інтелект.

У психології під вимірюванням розуміють два абсолютно різні процеси. Психологічним вимірюванням у першому значенні вважають оцінювання величини параметрів, подібності і відмінностей об'єктів дійсності, яку досліджують. На підставі цих оцінок дослідник "вимірює" особливості суб'єктивної реальності досліджуваного. У цьому значенні психологічне вимірювання є завданням, поставленим перед досліджуваним. Психологічне вимірювання в другому значенні здійснює дослідник для оцінювання особливостей поведінки досліджуваного.

У природничих науках розрізняють (С. Паповян) такі види вимірювання:

• фундаментальне, що ґрунтується на фундаментальних емпіричних закономірностях, які дають змогу безпосередньо вивести систему числових відношень з емпіричної системи;

• похідне, яке полягає у вимірюванні змінних на основі закономірностей, що пов'язують ці змінні з іншими. Для нього потрібне встановлення законів, які описують зв'язки між окремими параметрами реальності, що допомагають вивести "приховані" змінні на основі змінних, які безпосередньо вимірюються;

• "за визначенням", коли припускають, що система спостережуваних ознак характеризує саме цю, а не іншу властивість або стан об'єкта.

Порівняння результатів вимірювання різних параметрів об'єкта дає змогу виявити зв'язки між ними, тобто здійснити кореляційне дослідження. Отже, вимірювання можна охарактеризувати як проміжний метод між спостереженням і експериментом, як інструментальне спостереження.

Психологічне вимірювання поєднує у собі ознаки інструментального спостереження і лабораторного експерименту. Його здійснюють з максимальним використання інструментарію, що сприяє об'єктивній фіксації поведінки. Процедура вимірювання стандартизована, наближається до експериментальних умов. Інструментарієм психологічного вимірювання є різні завдання, тести, опитувальники.

У психології, зважаючи на об'єкт вимірювання, розрізняють три основні процедури психологічного вимірювання:

• 1) вимірювання особливостей поведінки людей для визначення, чим одна людина відрізняється від іншої з позиції вираження тих чи інших властивостей, наявності того чи іншого психічного стану, віднесення її до певного типу особистості. Психолог, вимірюючи особливості поведінки, визначає подібність або відмінності людей. Психологічне вимірювання стає вимірюванням досліджуваних;

• 2) використання вимірювання як завдання для досліджуваного, у процесі виконання якого той вимірює (класифікує, рангує, оцінює) зовнішні об'єкти: інших людей, стимули або предмети зовнішнього світу, власні стани;

• 3) спільне вимірювання (сумісне шкалювання) стимулів і людей. При цьому передбачається, що "стимули" і "досліджувані" можуть бути розміщені на одній осі. Поведінку досліджуваного розглядають як вияв взаємодії особистості і ситуації.

Психологічним вимірюванням науково коректно вважати лише вимірювання поведінки досліджуваних, тобто вимірювання в першому значенні цього поняття.

Основою психологічних вимірювань є математична теорія вимірювань, що інтенсивно розвивається в тісній взаємодії з розвитком процедур психологічного вимірювання.

Математична теорія вимірювань - розділ математичної психології, що дає змогу будувати психологічні теорії на основі математично-статистичного оброблення та узагальнення результатів емпіричного дослідження.

Вона є найбільшим розділом математичної психології, що використовує для побудови теорій і відповідних їм моделей мову математики і специфічний для неї аксіоматико-дедуктивний метод побудови теорії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал
  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література