Здобувати інформацію під час психологічного дослідження можна не лише за допомогою стандартизованих методик (тестів), а й завдяки нетестовим оцінним процедурам. Наукове пізнання реальності неможливе без спостереження особливостей явищ природи і сфер людської діяльності. Усі методи емпіричного дослідження містять елементи спостереження за об'єктами з метою вивчення їх специфіки і змін. Експеримент, тестування, опитування, експертне оцінювання, контент-аналіз тощо є різновидами спостережень, що відрізняються умовами і характером виконуваних процедур. Психологічне дослідження послуговується методом спостереження, але не обмежується ним. Вивчення складних психічних явищ вимагає від дослідника послідовного застосування емпіричних методів пізнання - інтерв'ювання, анкетування, експертного оцінювання, контент-аналізу тощо.
Спостереження як метод психологічного дослідження
Спостереження особливо важливе для діагностування Дітей, оскільки їх дуже складно експериментально досліди. З огляду на це російський учений М. Басов у 20-ті роки XX ст. для спостереження за ними розробив методику, використавши такі принципи: максимально можливе фіксування об'єктивних зовнішніх виявів; спостереження цілісного безперевного процесу, а не його частин; вибірковість фіксування результатів (відповідно до завдань дослідження). Реєструвати, на його думку, слід не лише зовнішні вияви, а й внутрішні стимули, які їх зумовлювали, а також обставини спостереження.
Сутність і види спостереження
Спостереження за виявами психічної активності і станами суб'єктів дослідження збагатило психологію величезним обсягом інформації про внутрішнє життя людини.
Спостереження - метод вивчення психічних особливостей індивідів на основі фіксації проявів їх поведінки.
У науковій практиці виокремлюють обсерваційний метод (спостереження), що полягає у поєднанні спостереження і самоспостереження (інтроспекції). Передумовами його є пасивність суб'єкта пізнання (відмова від втручання у досліджувані процеси для збереження природності їх перебігу); безпосередність сприйняття (спостерігається те" що відбувається "тут-і-зараз").
Досліджувати внутрішню, суб'єктивну сутність мислення, уяви, волі, темпераменту, характеру, здібностей неможливо поза конкретними зовнішніми проявами. Предметом спостережень є вербальні та невербальні акти поведінки, що проявляються у ситуації або середовищі. Належно зафіксовані, вони стають характеристиками інтелектуального й особистісного розвитку" динаміки досягнень, вираженості станів тощо.
Вивчаючи людей, дослідник може спостерігати:
• 1) мовну діяльність (зміст, послідовність, тривалість, частоту, спрямованість, інтенсивність);
• 2) експресивні реакції (виразні рухи обличчя, тіла);
• 3) положення тіла у просторі (переміщення, нерухомість, дистанцію, швидкість, напрямок рухів);
• 4) фізичні контакти (торкання, поштовхи, удари" спільні зусилля).
Важливу роль при цьому відіграє спостережливість - здатність помічати істотні, характерні, а також малопомітні властивості предметів і явищ.
Наукове спостереження відрізняється від життєвого такими властивостями:
• цілеспрямованістю, оскільки спостерігач повинен чітко розуміти, що і для чого він сприйматиме, інакше його діяльність буде реєстрацією окремих подразників, а істотний матеріал не буде враховано;
• систематичністю, що дає змогу розрізнити випадкове і типове, закономірне;
• планомірністю, що обумовлює, як, коли, де, за яких умов здійснити спостереження;
• аналітичністю, яка не тільки констатує факти, а й пояснює, виявляє їх психологічну природу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нетестові методи у психодіагностиці“ на сторінці 1. Приємного читання.
