Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

важливу роль в особистісній характеристиці вчителя відіграє педагогічна самосвідомість, до структури якої входить усвідомлення норм і правил, моделі педагогічної професії, співвіднесення себе з професійним еталоном, професійна ідентифікація, оцінка себе іншими, самооцінка, створення «я-концепції» вчителя, що впливає на його діяльність, взаємодію з дітьми та іншими суб’єктами навчально-виховного процесу.

Ступінь успішності педагогічної діяльності визначається наявністю в учителя педагогічних здібностей, які розвиваються в діяльності, удосконалюються та проявляються в якості навчально-виховного процесу.

У педагогічній психології до педагогічних здібностей відносять:

• академічні — це рівень володіння та якість знань із тієї галузі науки, що викладає вчитель, інтерес до цієї галузі знань, здатність до самоосвіти;

• дидактичні — здатність передавати учням навчальний матеріал доступно, зрозуміло, методично доцільно, з урахуванням віку, підготовленості учнів тощо;

• організаційні — здатність організувати як власну діяльність, так і учнівську, планувати роботу, контролювати та вчасно коректувати;

• прогностичні — здатність передбачати результати власної роботи;

• комунікативні — здатність до спілкування, уміння організувати спілкування дітей, встановлювати контакти з усіма учасниками процесу, попереджати конфлікти;

• перцептивні — здатність адекватно сприймати учня, розуміти його; до перцептивних здатностей відноситься також педагогічна спостережливість;

• мовленнєві — здатність ясно й чітко висловлювати думки, володіти виразністю, емоційністю мовлення, діалогічністю тощо;

• авторитарні — здатність завоювати авторитет учнів, що залежить від особистісних якостей, і на основі цих якостей впливати на учнів;

• атенційні — здатність бути уважним, розподіляти увагу;

• творчі — здібності до пошуку нового, своєрідного, індивідуальний характер діяльності.

Безумовно, педагогічні здібності передбачають високий рівень розвитку загальних здібностей. Окремо до сукупності педагогічних здібностей вчителя слід додати володіння педагогічним тактом. Під педагогічним тактом будемо розуміти почуття міри допустимого стосовно всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: дітей, колег, батьків.

В основі педагогічного такту, безумовно, лежить загальний високий рівень культури й вихованості вчителя. Крім того, дотримання вимог педагогічного такту можливе, якщо вчитель не тільки добре знатиме індивідуальні особливості учня, а й визнаватиме право учня бути таким, яким він є. У своїй діяльності вчитель повинен впливати на учня не з метою зробити його зручним для себе, а зробити так, щоб змінити учня на краще для нього. Слід пам’ятати: те, що може бути тактовним щодо одного, може бути безтактним стосовно іншого. Педагогічний такт визначається вольовими якостями вчителя, наприклад, умінням стриматися, володінням своїми емоціями, володінням проксемікою (розташування партнерів під час спілкування), повагою до людей, доброзичливістю. Допомогти в дотриманні такту може почуття гумору. В основі ж усього — любов до дітей і до своєї професії.

25.6. Психологічна служба в галузі освіти

25.6.1. проблеми сучасної системи освіти

Виходячи із загальної мети освіти — формування особистості, що відповідає очікуванням суспільства та є носієм суспільно-значущих якостей і функцій, — можна говорити про психологічну службу освіти як необхідну умову організації освітніх процесів і, перш за все, педагогічної практики. Освіта є не тільки умовою формування особистості, а й способом її саморозвитку. Сьогодні психологічна служба стає органічною складовою системи освіти України, що закріплено у відповідних нормативних документах.

Освіта, особливо в умовах її реформування, повинна відповідати цілому ряду вимог, до яких, зокрема, належать такі:

• гуманізація освіти; реформування сучасної освіти, спрямоване на підвищення її ефективності та якості, неможливе без визнання особистості як вищої соціальної цінності суспільства;