Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

Розглянуті раніше загальні психологічні якості операторів і міра їх прояву можуть тепер бути диференційовані залежно від виду діяльності оператора. Так, операторові-керівникові в першу чергу потрібні: висока завадостійкість при сприйнятті слухової і зорової інформації; здатність до абстрактного мислення, узагальнення, конкретизації, мислення імовірнісними категоріями; критичність мислення. У свою чергу, вимоги до оператора-маніпулятора будуть інші. До них відносять: високу чутливість і завадостійкість при сприйнятті різних видів інформації, здатність до стійкої моторної роботи в максимальному темпі, високу м’язово-суглобову чутливість. Аналогічні вимоги можуть бути розроблені і для операторів інших типів. Усі їх треба враховувати при проектуванні діяльності і професійному відборі операторів.

28.2.4. Психологічний зміст діяльності оператора в системі «людина—машина»

Система переробки інформаціїлюдиною-оператором. Важливим елементом інформаційних процесів у СЛМ є система переробки інформації (СПІ) людиною. Згідно із сучасними уявленнями, переробка кожної порції інформації здійснюється в мозку людини в декілька етапів. їхня кількість, послідовність, тривалість, а також кінцева повнота отримання інформації з сигналу визначається багатьма як об’єктивними, так і суб’єктивними особистісними чинниками. відповідно до наведеної на рис. 28.2 моделі сигнали зовнішнього середовища, наприклад, засобів відображення інформації, надходять у рецептори, тобто сприймальні пристрої людини.

Людина привносить до кожного елементарного акту інформаційної взаємодії з середовищем свої цілі, стратегії, очікування, що проявляються в цілому комплексі змін з попередньої настройки в організмі, які попереджають майбутні події. В основі таких змін лежать специфічні інформаційні процеси, виділені в моделі в блок АЦП (антици-паційні процеси). Залежно від характеру цих змін частина зовнішніх дій перетворюється на сенсорні сигнали, які піддаються певному циклу перетворень, що становлять зміст сенсорно-перцептивних процесів. Частина виділених при цьому інформативних ознак включається в процеси активного синтезу, в якому бере участь також активована відповідно до сенсів і цінностей суб’єкта частина тезауруса (від грецьк. thesaurus — запас). У людини в ролі тезауруса виступає запас знань, зафіксованих у її довготривалій пам’яті.

Рис. 28.2. Функціональна модель системи переробки інформації, включеної в загальну структуру діяльності: СПП — сенсорно-перцептивні процеси; АЦП — антиципаційні процеси; ПУР — процеси ухвалення рішення

Залежно від характеру ситуації і цілей, що стоять перед людиною на різних етапах діяльності, сприйняття і обробка сигналу можуть бути пов’язані з необхідністю ухвалення оператором певних рішень. Наприклад, це може бути рішення про можливість віднесення цього сигналу до того або іншого класу, тобто його ідентифікація. Можуть прийматися також рішення про необхідність здійснення тієї або іншої управлінської дії, корекції цілей, зміни стратегій або програм поведінки і т. ін.

Реалізація управлінської дії, відповідно до прийнятого рішення і постійно коригованих програм, супроводжується вступом на сенсорний вхід системи дуже важливих з точки зору організації адаптивної поведінки сигналів зворотного зв’язку (пунктирні лінії на рис. 28.2), які інформують оператора про хід виконання дії і про досягнуті при цьому результати. Таким чином формується замкнутий контур циркуляції інформації. Як випливає з рис. 28.2, СПІ включає інформаційні процеси, а також допоміжні підсистеми, що забезпечують їх нормальне протікання. До основних інформаційних процесів належать процеси ухвалення рішення, антиципаційні й сенсорно-перцеп-тивні процеси.

Антиципація — це уявлення предмета, явища, результату дії у свідомості людини ще до того, як вони будуть реально сприйняті або досягнуті. До структури антиципації входять такі процеси:

• синтез суб’єктивних моделей майбутнього — імовірнісне прогнозування;

• зіставлення цих моделей за критерієм передбачуваної вірогідності реалізації і вибір найбільш вірогідної моделі як чинника регуляції поведінки;

• здійснення попереджувальних змін в організмі, спрямованих на досягнення максимальної готовності до майбутніх подій (оперативна попередня настройка);

• програмування активної поведінки в найближчому і віддаленому майбутньому (визначення цілей, розробка планів, стратегій і програми дій тощо).

Усі ці процеси більшою чи меншою мірою пов’язані з імовірнісним прогнозуванням. Під ним розуміють передбачення майбутнього, заснованого на ймовірнісній структурі минулого досвіду та інформації про поточну ситуацію.

Забезпечення інформаційних процесів операторської діяльності. Для того, щоб СПІ могла нормально функціонувати, інформаційні процеси, що протікають в ній, мають бути відповідним чином забезпечені. тому до складу СПІ входить ряд підсистем, які забезпечують протікання інформаційних процесів. До їх числа відносять підсистеми енергозабезпечення, зберігання й реєстрації інформації, інтенцій особистості.

Підсистема енергозабезпечення інформаційних процесів уможливлює виконання трьох найважливіших умов:

• адаптивне підлаштування поточного діапазону чутливості структур, що входять до СПІ, до змін параметрів зовнішньої стимуляції;

• загальна мобілізація ресурсів СПІ при несподіваному надходженні значущих сигналів;

• розподіл цих ресурсів між процесами, які протікають паралельно, з тим, щоб забезпечити переважну переробку тієї інформації, яка найбільшою мірою сприяє досягненню цілей, що стоять перед суб’єктом.

Робота підсистеми забезпечується механізмами активації, селекції та емоцій. Механізми активації здійснюють регулювання збудливості (тонусу) нейронів мозку, встановлюючи тим самим необхідну схильність їх до виконання тієї або іншої функції. Рівень активації пов’язаний з якістю виконуваної людиною діяльності нелінійною залежністю, що описується законом Йєркса—Додсона (рис. 28.3.).

Важливим елементом підсистеми енергозабезпечення є механізми, робота яких проявляється у формі емоційних станів (переживань) суб’єкта. Емоції можна розглядати як специфічний суб’єктивний параметр певного класу активаційних процесів, тісно пов’язаних з організацією цілеспрямованої поведінки, а саме тих, які обумовлені прагматичною стороною, перероблюваною суб’єктом. Згідно з інформаційною теорією емоцій, останні є віддзеркаленням мозку величини потреби, її якості й вірогідності її задоволення в даний момент.

Рис. 28.3. Взаємозв’язок між рівнем активації і якістю діяльності (закон Йєркса—Додсона): 1 — просте завдання; 2 — завдання середньої складності; 3 — складне завдання

Реалізація цілеспрямованої поведінки в умовах великої щільності вхідної інформації, частина якої може бути несуттєвою для оператора, вимагає високої вибірковості в переробці цієї інформації. тому мозок має деякі механізми, що здійснюють селекцію інформації. Селекція (від латин. selectio — відбір, вибір) полягає у відборі корисної інформації в процесі сприйняття, обумовлена його вибірковістю і визначається завданнями діяльності людини. Механізми селекції інформації включають як жорсткі, так і гнучкі ланки. До жорстких ланок слід віднести особливості структури нервової системи та органів чуття, що обумовлюють вибіркову чутливість лише до певного виду подразників, обмеженість доступної поточному сприйняттю області простору, обмеження у швидкості переробки інформації тощо. Усі ці структури і механізми складають основу для розгортання гнучкіших і більшою мірою диференційованих процесів, формують інформації, які відносяться до сфери психіки і регулюють протікання інформаційних процесів. Провідна роль при цьому належить, з одного боку, інтенціям (від латин. intentio — намір, прагнення) суб’єкта, тобто його мотиваційній сфері, а з другого — вимогам ситуації (зовнішнім умовам). На основі усвідомлення й синтезу суб’єкт формує цілі, стратегії й програми поведінки, відповідно до якої вся інформація, що надійшла, оцінюється з точки зору корисності її вико-ристання для досягнення цілей. Процеси селекції інформації можуть протікати не лише під контролем свідомості, але й на несвідомому (мимовільному, автоматизованому) рівні, під безпосереднім впливом домінуючих мотивів і відповідно до індивідуальних особливостей переробки інформації.