Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

Нині встановлено, що надійність напівавтоматичних систем на 20—30% залежить від надійності людської ланки. Підраховано: якщо коефіцієнт надійності людини дорівнює 0,3, а техніка — 0,85, то загальний коефіцієнт надійності СЛМ дорівнюватиме 0,25.

Важливою характеристикою діяльності оператора є також точність його роботи. Під точністю роботи оператора слід розуміти міру відхилення певного параметра, вимірюваного, установлюваного або регульованого оператором, від свого істинного, заданого або номінального значення. Кількісно точність роботи оператора оцінюється величиною погрішності, з якою оператор вимірює, установлює або регулює цей параметр:

γ = Ін — Іоп, (3)

де Ін — істинне або номінальне значення параметра; Іоп — фактично вимірюване або регульоване оператором значення цього параметра.

Своєчасність рішення задачі СЛМ оцінюється вірогідністю того, що завдання, яке стоїть перед СЛМ буде вирішено за час, що не перевищує допустимий. ця вірогідність за статистичними даними оцінюється вираженням:

Рсв = 1 – mнс / N, (4)

де mнс — число несвоєчасно вирішених завдань СЛМ.

При визначенні величин mпом, і mнс, а отже, і при оцінці вірогідності Рпр і Рсв не має значення, з яких причин (неякісної роботи машини або неякісної діяльності оператора) неправильно або несвоєчасно вирішено завдання системою «людина—машина».

Безпека праці людини в СЛМ оцінюється вірогідністю безпечної роботи:

де Рвин — вірогідність виникнення небезпечної або шкідливої для людини виробничої ситуації і-го типу; Рпом — вірогідність помилкових дій оператора в і-й ситуації; n — число можливих ситуацій, що супроводжуються травмами.

Небезпечні і шкідливі ситуації можуть створюватися як технічними причинами (несправність машини, аварійна ситуація, несправність захисних споруд), так і порушеннями правил і заходів безпеки з боку людей.

Міра автоматизації СЛМ характеризує відносну кількість інформації, яка переробляється автоматичними пристроями. ця величина визначається за формулою:

Ка = 1 – Ноп / Нслм, (6)

де Ноп — кількість інформації, що переробляється оператором; Нслм — загальна кількість інформації, яка циркулює в системі «людина—машина».

Для кожної СЛМ існує певна оптимальна міра автоматизації, при якій ефективність СЛМ стає максимальною. При цьому чим складніше СЛМ, тим більше втрати ефективності через неправильний вибір міри автоматизації.

Економічний показник характеризує повні витрати на систему «людина—машина». Узагальнено ці витрати складаються з трьох складових: витрат на створення (виготовлення) системи Сс, витрат на підготовку операторів Соп і експлуатаційних витрат Се. Стосовно процесу експлуатації витрати Сс і Соп є, як правило, капітальними. Тоді повні наведені витрати в СЛМ визначаються за формулою:

Wслм = Се + Ен (Сс + Соп), (7)

де Ен — нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних витрат.

Для інтегральної оцінки якості системи «людина—ма-шина», що включає сукупність усіх її основних властивостей, використовують поняття ефективності СЛМ, під якою розуміється міра пристосованості системи до виконання покладених на неї функцій. Ефективність визначається перерахованими вище окремими показниками, причому ці показники з точки зору їх впливу на ефективність можуть бути такими, що її підвищують (надійність, безпека, своєчасність тощо) або знижують (витрати, час рішення задачі та ін.). Ефективність системи уявляється як певна сукупність окремих показників. Найчастіше застосовується адитивна функція:

де aj — «вагові» коефіцієнти, сума яких має дорівнювати одиниці; n — число окремих показників, які враховуються.