Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

2. Розробка критеріїв ефективності діяльності, підбір показників успішності виконання професійних обов’язків. Критерії потрібні для доказу правильності виділених ПВЯ і для оцінки їх інформативності, «ваги», значущості кожної якості.

3. Підбір методик для діагностики вибраних ПВЯ у кандидатів. Переклад виділених якостей на мову діагностичних методик, пошук психологічних тестів, показники яких найбільш близькі виділеним якостям. У результаті формується корпус (пакет) тестових завдань, які виконуватимуть претенденти.

4. Попередній вимір виділених ПВЯ в працюючих осіб. Порівняльний аналіз результатів тестування в полярних за ефективністю діяльності груп, обчислення кореляцій між показниками діяльності й показниками виконання тестових завдань. Можливе застосування й інших методів статистичної обробки.

5. Власне процедура профвідбору.

Але на цьому роботу зі створення системи профвідбору рано вважати закінченою. Необхідно визначити її прогностичний — шляхом зіставлення «діагнозу» кожного кандидата з реальною успішністю — рівень діяльності. На підставі отриманих оцінок робиться висновок про прогностичну ефективність розробленої системи профвідбору, вносяться необхідні корективи. Оскільки на практиці рідко вдається добитися того, щоб прогноз профпридат-ності збігався з наступною успішністю навчання або трудової діяльності більше ніж на 70—80%, психологи зацікавлені в подальшому вдосконаленні процедури профвідбору.

Психологічні тести, включені в систему прогнозування успішності професійної діяльності, повинні відповідати вимогам надійності, валідності, достовірності.

Валідність — це ступінь відповідності тестових оцінок уявленням про суть психічних властивостей суб’єкта або про їх роль у тій або іншій діяльності (Б. В. Кулагін, 1984). Надійність тесту в ситуації прогнозування професійної придатності (успішності) кандидата відбиває, якою мірою результати тестових даних (демонструють відмінності між суб’єктами) стійкі щодо впливу чинників внутрішньоіндиві-дуальної мінливості оцінюваних властивостей і яких-небудь випадкових перешкод. Достовірність тесту визначається як стійкість результатів тестування до впливу мотиваційних викривлень.

У професійній психодіагностиці використовують також критерій диференціації тестових методик (якщо застосовується не один тест, а низка тестів). Згідно з цим критерієм уживані психодіагностичні методи повинні доповнювати один одного і по можливості не дублювати отримувані з їх допомогою відомості. Оцінюють також економічність психодіагностичної процедури. Оцінка економічності припускає облік фінансових витрат на проведення психодіагностичного обстеження різними методами.

У роботі з персоналом при використанні методів психодіагностики важливо дотримуватися принципів професійної етики психологів. Психологові доводиться шукати компроміс між інтересами працівника як особистості (наслідуючи етичну норму «не зашкодь») та інтересами виробничої організації (а також і суспільства в цілому), якщо організація виробляє соціально важливі послуги, види продукції.

Одне з важливих завдань, що вирішуються психологом у процесі профвідбору, полягає в оцінці ефективності трудової діяльності працівника. Останнім часом ефективність роботи працівника не обмежується власне продуктом його діяльності. До способів оцінки професійної ефективності працівників можуть бути віднесені такі:

1) оцінка результатів трудової діяльності у тих випадках, коли продуктивність і якість праці відносно легко піддаються виміру (наприклад, показники продуктивності праці, частота випадків браку, помилок з вини працівника і т. ін);

2) оцінка рівня володіння професійними знаннями (оцінюється за допомогою критеріально-орієнтованих тестів та опитувальників);

3) оцінка рівня виконання типових професійних завдань, володіння професійними вміннями (також можуть використовуватися критеріально-орієнтовані тести);

4) експертна оцінка успішності діяльності працівника;

5) оцінка мотивації праці, показники здоров’я, трудової дисципліни.

28.4.2. Професійне навчання

Проблеми професійного навчання і професійної підготовки стають усе більш актуальними. Цьому сприяє ряд чинників:

• динаміка світу професій. З кожним роком стає більше різних професій і спеціалізацій;

• динаміка професійних знань. Останні десятиліття характеризуються посиленням динаміки професійних знань. Потрібні все більш різноманітні знання й навички, а також ті, що постійно оновлюються навіть у рамках конкретних спеціальностей;

• зміна матеріальної бази конкретних професій. Особливістю сучасності є швидке моральне, технічне й технологічне старіння виробничої бази. Усе частіше від фахівців вимагають освоєння нового устаткування, технологій, професійних понять.