Розділ «Частина IV. Пізнання»

Значну роль відіграє пам’ять і у здійсненні мислення, коли воно протікає у внутрішньому плані дій. Адже будь-яка більш-менш глибока і серйозна думка завжди розгорнута у часі і складається із декількох ланок. Щоб така низка не розпалась, вона повинна міцно утримуватись у короткочасній пам’яті. Тому чим краща у людини короткочасна пам’ять, тим більш сприятливі складаються умови для успішності мислення.

З другого боку, мислення активно бере участь у процесах запам’ятовування і відтворення знань, процеси мислення складають «кістяк» запам’ятовування. Щоб пересвідчитись у цьому, спробуйте запам’ятати те, що погано зрозуміли, — нічого не вийде; але як тільки ви зрозумієте певний факт, він одразу запам’ятовується назавжди.

Зв ’язок мислення з уявою. Цей зв’язок також відзначається міцним поєднанням. По-перше, ці процеси схожі за структурою, за змістом задач, що розв’язуються ними, за участю у творчості. По-друге, певні види мислення реалізуються за допомогою уяви (наочно-образне, образне), і водночас образи уяви будуються за допомогою мислення.

Зв ’язок мислення з емоціями. Часто ці два психічних явища одне одному протиставляють (згадайте розхожу фразу: «Відключи емоції, тут потрібне мислення», а також словосполучення «холодний розум»). У дійсності мислення з емоціями скоріше товаришує, ніж протистоїть їм. Справа у тому, що будь-який процес мислення складається цілком із вдалих та невдалих знахідок. Відповідно до загального правила виникнення емоцій, перші породжують емоції позитивні (задоволення, радість, захват), другі — негативні (зневіру, відчай, тривогу, що задача не буде розв’язана, страх негативних наслідків цього). Крім того, емоції не тільки відображають проміжні та заключний результати розумового процесу, але вони ще інколи і регулюють його хід. Так, якщо людина наближається до привабливого рішення, у неї формується загальний емоційно-позитивний тон, який сприяє тому, щоб вона з цього шляху не сходила. Адже мислення, згадаємо, має і не-усвідомлюваний рівень свого перебігу, а саме на ньому і формується передчуття близького успішного рішення.

Поряд з тим, що емоції впливають на мислення, є зворотна сторона цього зв’язку: мислення також може впливати на емоції. Так, завдяки включенню мислення ми регулюємо, організуємо свої емоції.

Знання про те, що мислення може породжувати емоції як позитивні, так і негативні, дуже корисно використовувати у роботі з дітьми. Навіть якщо дитина припускається помилки. її корисно все одно підбадьорювати, — адже порцію негативних емоцій вона уже сповна отримала від своїх невдач; але щоб процес мислення для неї жорстко не пов’язувався з біллю та тривогою, їй потрібно обов’язково дати порцію позитивних емоцій — за старання, за окремі вдалі спроби, за те, що вона все-таки продовжила, не дивлячись на невдачі, мислити знову і знову!

Питання до самоконтролю

1. Надайте основні характеристики мислення як психічного явища.

2. Порівняйте особливості віддзеркалення дійсності мисленням та сприйняттям.

3. У чому виявляється опосередкованість та узагальненість мислення?

4. Охарактеризуйте основні форми мислення (поняття, судження, умовивід).

5. Що ви знаєте про такі мисленнєві операції, як аналіз, порівняння, синтез? як вони взаємопов’язані?

6. Розкажіть про етапи процесу мисленнєвого вирішення завдання.

7. Схарактеризуйте узагальнення як основну операцію мислення.

8. Схарактеризуйте класифікацію та систематизації як складні мисленнєві операції.

9. Дайте характеристику абстрагування як операції мисленнєвого відвернення.

10. Розкрийте роль соціального та біологічного у формуванні та розвитку мислення.

11. Якими індивідуальними якостями може характеризуватися мислення?

12. Як пов’язане мислення з іншими пізнавальними процесами?

13. У чому полягає зв’язок мислення та мови?