8. Политика О. И. Дети с синдромом дефицита внимания и гиперактивностью. — СПб.: Речь, 2005. — 208 с.
9. Страхов И. В. воспитание внимания у школьников. — М.: ГУПи МП РСФСР, 1958. — 128 с.
10. Яновский М. И. внимание как критерий оценки состояния сознания // вопросы психологии. — 2005. — № 6. — С. 91—97.
Розділ 13. Пам’ять
13.1. Визначення й загальна характеристика пам’яті
Процеси пам’яті поряд із процесами уяви й уваги виконують у психіці об’єднавчу (інтегративну) функцію.
Пам’ять інтегрує всю сукупність знань людини про світ і про себе; увага поєднує суб’єкта з об’єктом в актах пізнання й діяльності; уява зв’язує суб’єкта з його метою, завдяки чому передбачається результат діяльності й можуть бути сплановані способи його досягнення. Переважна спрямованість пам’яті — на минуле, уваги — на сьогодення, а уяви — на майбутнє забезпечують безперервність у часі психічного життя людини.
Пам ’ять — це система процесів, що забезпечують отримання, зберігання й повторне використання інформації й досвіду. До мнемічних (від грецьк. мнеме, анамнесіс, Мне-мозина) відносять процеси запам’ятовування, збереження, відтворення й забування інформації. Мнеме — фізіологічно обумовлена здатність будь-якого організму зберігати отриману інформацію. На її основі виникає здатність пам’ятати (Арістотель). Анамнесіс — це спогад, основна функція пам’яті пов’язана з душею (Платон). Мнемозина — мати дев’яти муз, титанида, що входить у пантеон найдавніших богів, породжена Ураном і Геєю, сестра Кроноса (Хроноса). Кронос (у римській міфології — Сатурн) сприймався як символ часу. Єдність пам’яті й часу, таким чином, йде коріннями в давньогрецьку міфологію.
У пам’яті зберігаються, насамперед, продукти безпосереднього пізнання навколишнього світу — відчуття й сприйняття. Пройшовши певну переробку, вони зберігаються у вигляді уявлень. Уявлення актуалізуються при пізнаванні об’єктів, з якими людина контактувала раніше, ситуацій і подій, свідком яких була в минулому. Уявлення можуть актуалізуватися спонтанно як спогади про минуле, як результат наполегливого й навмисного пригадування відомого раніше, але, здавалося б, забутого і т. ін.
Пам’ять створює можливість для існування й поступового нагромадження власного досвіду. Без пам’яті люди все життя залишалися б у положенні немовлят. Минулий досвід виступає також і засобом досягнення майбутніх результатів, тому що він служить базою для поточних і передбачуваних (проектованих) майбутніх дій суб’єкта.
В організації психічного життя суб’єкта пам’ять виконує такі функції:
1) накопичення та збереження індивідуального й видового досвіду, за рахунок чого забезпечується виживання окремих індивідів і біологічних видів у цілому;
2) забезпечення безперервності суб’єктивного часу шляхом «зв’язування часів» (минулого, сьогодення й майбутнього);
3) пізнавання в поточній діяльності конкретних предметів, явищ, подій, ситуацій, з якими людина мала справу в минулому;
4) узагальнене впізнавання класів об’єктів за рахунок співвіднесення образів одиничних предметів і явищ із групами подібних предметів і явищ;
5) збереження наступності між результатами попередніх і наступних дій; тим самим забезпечується безперервність психічної діяльності;
6) використання почуттєвих знань про об’єкти сприйняття за їх відсутності.
Основні характеристики пам’яті — обсяг, швидкість запам’ятовування, тривалість зберігання, точність відтворення, швидкість відтворення, завадостійкість.
Обсяг — гранично можлива кількість інформації, яка вимірюється одиницями пам’яті і зберігається нею. Одиниці пам’яті — це порції перцептивних відомостей про об’єкти, які надійшли при запам’ятовуванні й які не можна розкласти на частини без втрати якісної специфіки інформації. Прикладами таких мнемічних одиниць можуть бути букви, склади, слова, цілі фрази й т. ін. Одиниці пам’яті можуть синтезуватися, утворюючи укрупнені мнемічні одиниці й концентруючи в собі все більше інформації.
Швидкість запам’ятовування характеризується часом, який витрачається на закріплення інформації з урахуванням числа повторень. Від швидкості запам’ятовування залежить швидкість засвоєння й закріплення інформації, що надходить.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія. Підручник» автора Прокопенко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IV. Пізнання“ на сторінці 20. Приємного читання.
