Розділ «Частина IV. Пізнання»

Індивідуальні особливості особистості школярів істотно впливають на характер уваги. Надто сильно увага залежить від темпераменту дітей. так, зосередженість уваги порівняно легко розвивається у дітей з яскраво вираженими рисами холеричного темпераменту. Але у них значно повільніше виробляються гальмівні процеси і вміння перемикати увагу.

Учні із сангвінічним темпераментом легко перемикають увагу, відрізняються швидким зосередженням, а також рівномірним і швидким розподілом уваги. Вони досить швидко навчаються гальмувати власні почуття і дії, які перешкоджають навчанню, успішно засвоюють правила поведінки, легко піддаються вихованню. Проте їх увага відзначається низькою тривалістю. Від одноманітної роботи вони швидко втомлюються і починають нудьгувати. Багатьох із них швидко виснажують уроки письма, пов’язані з більш-менш одноманітною діяльністю. У формуванні стійкості уваги у дітей із цими рисами темпераменту важливу роль відіграє хоча б невелика, але своєчасна стимуляція з боку вчителя, яка допомагає їх активізувати, мобілізувати їх зусилля. Перед ними якнайчастіше варто ставити нові, за можливістю все більш важкі завдання, які вимагали б від них максимального зосередження.

Діти з флегматичним темпераментом характеризуються великою зосередженістю, а також урівноваженістю поведінки. Однією з особливостей цих дітей є повільне перемикання уваги. Інерція уваги часто виявляється у них з великою силою і заважає відразу братися за нову справу. Ці діти завжди деякий час перебувають під враженням тільки-но виконаної роботи і не переходять до нових завдань. Повільність проявляється в усій їх психічній діяльності і може призвести до відставання в навчанні, заважати встановленню певного темпу роботи.

У дітей з яскраво вираженим меланхолічним темпераментом швидко настає втома, яка викликає ослаблення уваги і неуважність. Ці діти частіше за інших потребують відпочинку. Меланхолікам більше підходить проста монотонна робота або індивідуальне завдання; їм не просто виконати складне або колективне завдання. У ставленні педагога до них неприпустима різкість, підвищення тону, іронія.

Таким чином, у розвитку уваги можна виділити два основних етапи. Перший — етап дошкільного розвитку, головною особливістю якого є перевага зовні опосередкованої уваги, тобто уваги, викликаної факторами зовнішнього середовища. Другий — етап шкільного розвитку, що характеризується бурхливим розвитком внутрішньої уваги, тобто уваги, опосередкованої внутрішніми установками дитини.

Наприкінці слід виділити основні шляхи управління увагою учнів у процесі навчання та виховання, шляхи формування уваги та уважності:

• організація навчального матеріалу (його структуру-вання, підбір яскравих прикладів тощо);

• використання технічних засобів навчання;

• організація діяльності учнів на уроці (темп, ритм, зміна діяльності й т. ін.);

• організація діяльності вчителя (організація усної та письмової мови вчителя, методи педагогічного впливу та оцінки тощо);

• формування в учнів навиків навчальної діяльності та наукової організації праці (зокрема дій контролю та самоконтролю);

• формування в учнів мотивації навчання, стійких інтересів до навчальної, суспільної та трудової діяльності.

Питання до самоконтролю

1. Що таке увага й як треба розуміти її спрямованість і зосередженість?

2. яку роль відіграє увага в житті людини? У чому її функції?

3. вкажіть основні категорії причин, які викликають і підтримують увагу.

4. якими характеристиками повинні володіти зовнішні подразники, щоб привернути увагу людини?

5. Охарактеризуйте різновиди уваги.

6. У чому суть уваги як спеціальної діяльності контролю?

7. Що називають розсіяністю й які розрізняють її види?