У разі зупинення розслідування при тимчасовому захворюванні підозрюваного обраний щодо нього запобіжний захід може бути залишено, змінено або скасовано. Зміна або скасування запобіжного заходу не повинні ставити під загрозу вирішення завдань кримінального провадження.
Якщо при зупиненні провадження запобіжний захід у виді взяття під варту залишився в силі - необхідно враховувати, що в цьому випадку плин строків розслідування зупинений, а строки тримання під вартою продовжують спливати і в необхідних випадках мають бути подовжені. Якщо захворів один підозрюваний, а їх у провадженні кілька, слідчий повинен визначитися щодо доцільності виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження щодо підозрюваного, який захворів тяжкою хворобою.
Якщо у слідчого виникає сумнів щодо осудності підозрюваного або здібності його усвідомлювати свої дії або керувати ними, судово-психіатрична експертиза має бути призначена обов'язково (п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України). Експерти-психіатри повинні відповісти на такі запитання: чи хворий підозрюваний на психічне захворювання; який його характер (хронічне чи тимчасове); чи позбавляє хвороба підозрюваного можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними; чи становить особа через свій стан небезпеку для суспільства; чи потребує вона примусового лікування тощо. Слідчий за ухвалою суду може направити підозрюваного до відповідного медичного закладу для обстеження, нагляду та лікування. Згідно з ч. 3 ст. 242 КПК України примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду. Згідно з ч. 2 ст. 197 КПК України у строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
У тих випадках, коли з метою встановлення психічного (інколи й фізичного) стану підозрюваного призначається судова експертиза, до одержання її результатів досудове розслідування в справі не може бути зупинено. Призначення та проведення експертизи є слідчою дією, а згідно з ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе.
Після видужання підозрюваного досудове розслідування відновлюється і закінчується на загальних підставах. Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.
Зупинення досудового розслідування, коли підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, провадиться за таких процесуальних умов:
• у провадженні зібрано достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що кримінальне правопорушення вчинено певною особою;
• особа набула статусу підозрюваного, їй повідомлено про підозру;
• виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе до зупинення кримінального провадження;
• виконано всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
• підозрюваний (обвинувачений) переховується від органів слідства та суду, а вжитими заходами встановити його місцезнаходження в процесі розслідування не вдалося.
Коли місцезнаходження підозрюваного невідоме і він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, досудове розслідування зупиняється, якщо підозрюваний свідомо переховується від органів розслідування та суду, і прокурор, слідчий мають про це достовірні дані.
Слідчий повинен встановити причини, через які йому невідомо місцезнаходження підозрюваного, вони обов'язково повинні встановлюватися, оскільки кожна з них тягне різні кримінально-процесуальні та кримінально-правові наслідки. Так, коли невідоме місцезнаходження підозрюваного та він не має на меті переховуватися від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупиняється і після їх закінчення кримінальне провадження повинно бути закрито. Коли ж особа свідомо переховується від органів слідства та суду - це обумовлює можливість її затримання, обрання щодо неї більш суворого запобіжного заходу або навіть притягнення до кримінальної відповідальності, якщо переховування було пов'язано із втечею з-під варти. Крім того, у цьому випадку перебіг строків давності зупиняється і відновлюється лише після затримання підозрюваного чи його явки.
Стаття 281 КПК України передбачає, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 281 КПК України здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
Зупинення провадження у всій справі не допускається, якщо обвинувачення пред'явлене кільком особам, а підстава зупинення стосується лише деяких з них, тоді питання про винність підозрюваних, котрих не стосується підстава зупинення справи, залишається не вирішеним протягом тривалого часу.
У разі виявлення слідчим процесуальної необхідності у виділенні матеріалів досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, в окреме кримінальне провадження він вносить клопотання про виділення матеріалів досудового розслідування на розгляд прокурору.
Закон забороняє виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування у випадку, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Оскільки рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається виключно прокурором, саме на нього покладається обов'язок вирішити питання про те, чи може негативно позначитися на повноті досудового розслідування та судового розгляду таке об'єднання чи виділення матеріалів.
Рішення про виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором у вигляді відповідної постанови, у якій зазначається про: прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин кримінального провадження, розслідування за яким здійснюється стосовно кількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного (одних) кримінального правопорушення; обґрунтування необхідності виділення матеріалів в окреме провадження; у резолютивній частині зазначається вимога про виділення матеріалів досудового розслідування, а також доручення конкретному слідчому провести досудове розслідування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування“ на сторінці 3. Приємного читання.
