• час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
• процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
• наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
• передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з'явитися на виклик, та нагадування про обов'язок заздалегідь повідомити про неможливість з'явлення;
• підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
Якщо повістку направлено електронною поштою, в ній повинна бути зазначена вимога про підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти (ч. 2 ст. 136 КПК України).
КПК України визначає перелік поважних причини неприбуття особи на виклик, до яких відносить:
• затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
• обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
• обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
• відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
• тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
• смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
• несвоєчасне одержання повістки про виклик;
• інші обставини, що об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик. Зрозуміло, цей перелік не є вичерпним, про що свідчить п. 8 наведеної статті, зазначаючи про інші обставини, які унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Певного роз'яснення потребує п. 2 цієї статті, відповідно до якої поважною причиною неприбуття особи на виклик є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення. Законом, який обмежує свободу пересування є Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року. Свободу пересування відповідно до цього Закону може бути обмежено у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які законом визначені як зони з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введено особливі умови й режим проживання населення та господарської діяльності. Свобода пересування обмежується щодо осіб, до яких відповідно до кримінального процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у виді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку; осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового (ст. 12 КПК України).
Законодавець передбачив три види відповідальності до осіб, які не з'явилися за викликом: якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був викликаний у порядку, передбаченому ст.ст. 133-137 КПК України, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, якщо мало місце неприбуття за викликом слідчого, прокурора і від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. До підозрюваного, обвинуваченого, свідка у разі умисного ухилення від явки може бути застосовано привід. За злісне ухилення від явки (неодноразове умисне ухилення) свідок, потерпілий може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ст. 185 -4 КУпАП.
Привід. Відповідно до ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Привід під час досудового розслідування може застосовуватися тільки до підозрюваного або свідка, які у встановленому законом порядку (ст.ст. 135, 136 КПК України) повідомлені про виклик до слідчого або прокурора, умисно ухиляються від явки. Відповідно до ч. 3 ст. 140 КПК України привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів І або II груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки (ч. 2 ст. 65 КПК України). Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Обвинувачений підлягає приводу на судових стадіях за ухвалою суду.
Клопотання слідчого про привід не потребує згоди прокурора. Процесуальне керівництво прокурором досудовим розслідуванням вимагає від нього активної участі у кримінальному провадженні. Прокурор повинен мати інформацію щодо підозрюваних або свідків, які умисно ухиляються від явки до слідчого, і своєчасно надати слідчому вказівку про складання клопотання до слідчого судді щодо застосування приводу або сам звернутися до слідчого судді із таким клопотанням. Головним питанням забезпечення законності приводу - примусового заходу, який обмежує свободу і особисту недоторканність підозрюваного або свідка - є обґрунтованість його застосування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження“ на сторінці 2. Приємного читання.
