Розділ «Тема №18. Сутність управління у сфері економіки»

- зниження податкового тиску на товаровиробника та його ефективний захист в умовах подальшої лібералізації економічної діяльності;

- об'єднання політики економічного зростання і фінансової стабілізації з активною соціальною політикою з метою усунення основного чинника, що стримує вихід економіки з кризи - низької платоспроможності населення;

- проведення зваженої адміністративної реформи як центральних, так і місцевих органів влади з метою підвищення ефективності систем керування.

За умов економічних перетворень в державі, а особливо в кризовій економічній ситуації, державне управління є не тільки необхідним, навпаки - його значення підвищується.

Здійснення адміністративного регулювання неможливе без використання примусових заходів. За їх допомогою обмежуються і придушуються небажані, з соціально-економічної точки зору, форми господарювання, встановлюються бар'єри на шляху монополізму, криміналізації, деформації економіки.

Лише держава в особі її органів влади може:

- здійснювати економічну і соціальну політику з метою забезпечення інтересів усіх верств населення;

- пом'якшувати стихійні процеси ринкової саморегуляції з метою запобігання хаосу в економіці;

- стимулювати ринкову економіку, забезпечувати ефективність її функціонування з одночасним обмеженням і попередженням негативних наслідків економічної влади власників, особливо монополістів;

- гарантувати захист національних інтересів і внутрішнього ринку від зовнішньої економічної та політичної експансії.

Звідси випливає, що управління економікою містить у собі:

- елементи соціально-економічного аналізу й розрахунку;

- організаційно-технічні дії та інженерну практику,

- правове регулювання й різноманітні організаційно-правові форми;

- а також комплекс методів впливу на керовані об'єкти.

Усі названі чинники визначають особливості керуючого впливу і структурну побудову механізму управління економікою. Цей механізм складається, по-перше, з системи організаційно-правових структур, по-друге, з системи організаційно-правових методів і форм державно-управлінського впливу на відносини у цій сфері.

Організаційно-правові структури це суб'єкти державного управління економікою.

Організаційно-правові методи і форми - це ті засоби і прийоми, що використовуються суб'єктами управління для реалізації своїх повноважень, тобто методи і форми їх управлінської діяльності.

2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки

Основними суб'єктами адміністративно-правового регулювання в сфері економіки є: