Розділ 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки

Правові засади сертифікації визначаються Законом України від 17 травня 2001 р. "Про підтвердження відповідності", в якому зазначається, що сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами, організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі (ст. ІЗ Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію"). Сертифікація поділяється на обов'язкову і добровільну. Обов'язкова сертифікація - сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів і проводиться виключно в державній системі сертифікації шляхом проведення перевірок та випробувань продукції. Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності. Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності.

Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і нагляд щодо підприємницької діяльності, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю й нагляду визначаються законодавством. До системи таких органів слід віднести: Державну казначейську службу України, Державну податкову службу України, Державну санітарно-епідеміологічну службу України, Державну службу фінансового моніторингу України, Державну фінансову інспекцію України, Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України тощо.

ГК містить заборону незаконного втручання органів державної влади та місцевого самоврядування у господарську діяльність. Однією із загальних гарантій прав підприємця є відшкодування йому збитків, завданих внаслідок порушення органами державної влади його майнових прав.

Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.