а) обговорення та голосування (факультативний етап, притаманний для прийняття рішень колегіальними органами);
б) доопрацювання проекту;
в) оформлення рішення (остаточне редагування проекту акта, його підписання та присвоєння акту порядкового номера);
3 етап:
а) оприлюднення нормативного акта в засобах масової інформації або доведення його змісту до відома виконавців і заінтересованих осіб в інший спосіб.
О. Кузьменко пропонує в конструкції нормотворчого провадження виділяти 5 стадій, а саме:
1) підготовку нормативного акта;
2) прийняття нормативного акта;
3) реєстрацію нормативного акта;
4) набуття нормативними актами чинності;
5) оскарження та опротестування.
2.3. Провадження за зверненнями громадян
2.4. Дозвільне провадження
Відповідно до п. 1 Положення про дозвільну систему, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576, дозвільна система становить особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень та лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
В адміністративно-правовій науці розглядається дозвільна система у 2 значеннях - широкому та вузькому.
У широкому розумінні дозвільна система - це сукупність правил, які передбачають отримання дозволу на здійснення певної діяльності та регламентують контроль за нею. У вузькому розумінні - це особливий порядок здійснення визначених дій над закріпленим у Положенні про дозвільну систему переліком об'єктів, проведення операцій, які вимагають спеціального дозволу компетентних органів.
Дозвільна система передбачає отримання дозвільних документів.
Спеціальний дозвіл - це документ державного зразка, який надає право на виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, облік і використання об'єктів матеріального світу; право доступу до інформації, користування нею та її поширення; в'їзду в Україну, виїзду з неї та пересування її територією; організації і функціонування окремих підприємств та закладів, а також здійснення будь-якої іншої діяльності.
Ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Сертифікат - це свідоцтво, що засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Адміністративно-процесуальне та адміністративно-процедурне право“ на сторінці 9. Приємного читання.