Розділ 6. Адміністративно-процесуальне та адміністративно-процедурне право

У процедурі відсутня головна ознака процесу - подовженість у часовому вимірі. Якщо явище процесу - це, передусім, динаміка, безперервний рух, виражений у послідовних переходах від одного стану до іншого, то процедура становить ніщо інше, як дискретність такого руху. Процедура не є явищем, наділеним часовою динамікою.

На думку О. Кузьменко, і її варто підтримати, на відміну від процесу, у процедурі неможливо віднайти умови, що забезпечують трансформацію вихідного пункту у наслідок. Врешті-решт, процедура не є рухом або діяльністю. Вона становить лише процесуальні етапи. Точніше кажучи, процедура - це розташовані в часовому проміжку віхи, від яких і до яких здійснюється розвиток явища, його прогрес або регрес. Тому під юридичною процедурою розуміється регламентований юридичними нормами порядок здійснення нормативно-правового регулювання суспільних відносин (правотворчості) та право-реалізації. Адміністративна процедура становить встановлений адміністративно-процесуальними нормами порядок діяльності уповноважених суб'єктів щодо розгляду і вирішення індивідуально-визначених адміністративних справ.

Розмаїття адміністративних процедур передбачає можливість їх класифікації:

а) за формою діяльності суб'єктів публічної адміністрації:

- процедура прийняття нормативного акту адміністрування;

- процедура прийняття індивідуального адміністративного акту;

- процедура укладення адміністративного договору;

- процедура вчинення організаційної дії адміністрації;

- процедура вчинення технічної дії адміністрації;

б) за спрямованістю та суб'єктами:

- внутрішньо-адміністративні;

- зовнішні;

в) залежно від суб'єкта, з ініціативи якого розпочинаються:

- заявні;

- втручальні;

г) залежно від наявності спору:

- спірні (позовні);

- безспірні (непозовні).

2. Характеристика окремих видів адміністративних проваджень

2.1. Дисциплінарне провадження