Розділ «ТЕМА 4. Цивільне право»

У зв'язку з цим, розумним здійсненням цивільних прав слід вважати звичайні дії, які є адекватними стану правовідносин і які може вчиняти особа відповідно до її середнього рівня інтелекту та життєвого досвіду, а також професійного статусу особи.

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 15 ЦК закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати: захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (ст. 13), споживачів (ст. 42), захист прав і свобод людини і громадянина судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, відповідними міжнародними судовими установами чи міжнародними організаціями (ст. 55).

В ст. 15 ЦК безпосередньо не визначаються органи, які здійснюють захист цивільних прав. Як випливає із змісту наступних статей цієї глави захист цивільних прав та інтересів здійснюють: суд, Президент України, органи державної влади, органи влади АРК або органи місцевого самоврядування; нотаріус. Цей перепік не є вичерпним. Крім органів, зазначених в ст. 55 Конституції України, відповідно до окремих актів законодавства України здійснюють захист цивільних прав та інтересів або сприяють їх захисту органи прокуратури, органи внутрішніх справ, громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Частина 1 статті 15 закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у:

- недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону (ст. 215 ЦК);

- поширенні про особу недостовірної інформації (ст. 277 ЦК);

- розкритті таємниці про стан здоров'я особи (ст. 286 ЦК);

- підданні фізичної особи катуванню, нелюдському поводженню тощо (ст. 289 ЦК);

- неповазі до гідності та честі фізичної особи (ст. 297 ЦК);

- протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні (ст. 321 ЦК);

- безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника (ст. 387 ЦК);

- вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном (ст. 391 ЦК);

- неправомірному використанні товару без згоди автора (ст. 443 ЦК);

- невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання (СТ.610ЦК);

- безпідставній односторонній відмові від договору (ст. 651 ЦК);

- продажу товару неналежної якості (ст. 678 ЦК);