Розділ «ТЕМА 13. Бюджетне, податкове і митне законодавства»

Відповідно до ст. 151 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу основна ставка податку на прибуток підприємств з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно становить 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 розділу XX, - 5 відсотків.

Азі січня 2014 року - 16 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 розділу XX, - 5 відсотків.

Прибуток, отриманий від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", оподатковується:

- зі січня 2013 року по 31 грудня 2017 року включно - 0 відсотків;

- зі січня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно - 8 відсотків;

- зі січня 2023 року - 16 відсотків.

При здійсненні страхової діяльності юридичних осіб - резидентів ставки податку на прибуток підприємств встановлюються у таких розмірах:

- 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів.

- З відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності.

Згідно з п. 151.3 ст. 151 Податкового кодексу України за ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків оподатковуються доходи (прибутки) нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, установлених ст. 160 цього Кодексу.

Слід зазначити, що у підрозділі 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України закріплено перелік юридичних осіб, які займаються певними видами діяльності та тимчасово на відповідний строк звільняються від сплати податку на прибуток підприємств. Наприклад, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування суб'єкти господарювання у таких сферах: надання готельних послуг; легка промисловість; електроенергетика; суднобудівна промисловість; літакобудівна промисловість; машинобудування для агропромислового комплексу.

Сплата податку на прибуток підприємств здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації. Платники податку самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті, в декларації з податку на прибуток, розраховану наростаючим підсумком. Податкові декларації подаються до відповідного органу державної податкової служби за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

13.6. Податок на додану вартість, акцизний податок та інші непрямі податки. Правова допомога суб'єктам оподаткування при веденні таких справ

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) - основний вид непрямих податків, який включається до ціни товару (роботи, послуги) як надбавка, що становить частину приросту вартості, яка утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення товарів, і сплачується до державного бюджету. На сьогодні справляння ПДВ регулюється ст.ст. 180-211 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями. Під час встановлення будь-якого податку обов'язково визначаються його елементи, які забезпечують справляння певного податку.

Для справляння ПДВ серед передбачених законодавцем обов'язкових елементів податку потрібно виділити такі: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставки податку; податковий період та ін.

Платниками ПДВ є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 розділу V Податкового кодексу України;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;