Розділ «ТЕМА 13. Бюджетне, податкове і митне законодавства»

17) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки та збори є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України.

До 5 місцевих податків і зборів належать (ст. 10 Податкового кодексу України):

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2) єдиний податок;

3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4) збір за місця для паркування транспортних засобів;

5) туристичний збір.

Місцеві податки та збори встановлюються відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Також ці органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Установлення загальнодержавних та місцевих податків і зборів, не передбачених Податковим кодексом України, забороняється. Зарахування загальнодержавних та місцевих податків і зборів до Державного бюджету України та бюджетів відповідного рівня здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Основу формування законодавчої бази оподаткування в країні становить Податковий кодекс України від 02.12.2010 року. Цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До складу податкового законодавства України належать: Конституція України; Митний кодекс України та інші закони з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон; чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правові акти, прийняті на підставі та на виконання Податкового кодексу та законів з питань митної справи; рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (див. п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням зазначеного Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

У ст. 4 Податкового кодексу України закріплені основні засади (принципи) податкового законодавства України, а саме: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів.

13.4. Правове становище органів державної податкової служби

Функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби визначаються Податковим кодексом України через внесення змін до цього Кодексу щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні на підставі Закону від 05.07.2012 р.

Згідно з п. 341.1. ст. 341 даного Кодексу служба в податкових органах України є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з підготовкою пропозицій щодо формування єдиної державної податкової політики та політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, забезпеченням їх реалізації, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

У складі відповідних органів державної податкової служби діє податкова міліція, яка складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: