Розділ «ТЕМА 10. Житлове законодавство»

Ордер на житлове приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено упродовж трьох років з дня його видачі. У разі визнання ордера недійсним громадяни, на ім'я яких був виданий ордер, позбавляються права на займання житлової площі, вказаної в ордері.

10.6. Договір наймання та оренди жилого приміщення, предмет договору, форма та порядок його укладання. Використовування житлових приміщень у будинках державної, комунальної та колективної власності. Провадження адвокатом справ цієї категорії

10.7. Норма житлової площі при наданні громадянину житлового приміщення. Право на додаткову житлову площу окремих категорій громадян

Житлове приміщення надається громадянам у межах норми житлової площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Норма житлової площі в Україні згідно зі ст. 47 ЖК встановлюється в розмірі 13,65 м2 на одну особу.

Норма житлової площі визначена без урахування розміру підсобних приміщень. Норма житлової площі є розрахунковим нормативом забезпеченості житловою площею. Цей розмір не збігається з рівнем фактичної забезпеченості, який може бути вищим або нижчим від фактичного.

Законодавство України розрізняє два випадки, коли житлове приміщення може бути більшим за встановлену норму житлової площі: коли приміщення надається з перевищенням норми житлової площі та коли громадянам може бути надана додаткова житлова площа.

Відповідно до ст. 49 ЖК понад норму житлової площі окремим категоріям громадян додаткова житлова площа надається у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Додаткова житлова площа - це норма житлової площі, на яку додатково (понад основну норму житлової площі), мають право окремі категорії громадян і яка не вважається зайвою. До категорії громадян, які мають право на додаткову житлову площу, відносяться громадяни у зв'язку зі своєю професійною чи службовою діяльністю, у зв'язку з хронічними захворюваннями, а також за особливі заслуги перед державою та суспільством. Щодо порядку та умов надання додаткової житлової площі, то він окремо визначається законодавством України.

Порядок та умови надання додаткової житлової площі громадянам, постраждалим внаслідок катастрофи на ЧАЕС, регулюється Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 р. № 1589 "Про порядок надання додаткової житлової площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії".

10.8. Плата за користування житловим приміщенням і комунальними послугами. Житлові субсидії. Правова допомога адвоката

10.9. Зміна договору наймання житлового приміщення в будинках державної, комунальної та колективної власності

Зміна договору найму житлового приміщення допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦК). Договір може бути також змінено за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У ЖК передбачено підстави для зміни договору найму житлового приміщення. Член сім'ї наймача може вимагати, за згоди інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму (ст. 104 ЖК). Зміна договору найму житлового приміщення можлива лише за умови, якщо житлова площа, яка припадає на особу, що вимагає укладення з нею окремого договору найму, може бути виділена у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму спір може бути вирішено в судовому порядку. Відмову в укладенні окремого договору найму з боку наймодавця також може бути оскаржено в судовому порядку. Слід враховувати п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12.04.1985 № 2. Житлова площа, на яку претендує член сім'ї наймача, має бути виділена у вигляді ізольованої кімнати та відповідати встановленому мінімальному розміру.

Не може бути самостійним предметом договору найму житлове приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі. Згідно зі ст. 48 ЖК житлове приміщення надається громадянам у межах норми житлової площі (13,65 м2), але не менше норми середньої забезпеченості, яка визначаться Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.

Зміна договору найму житла на вимогу наймачів, які об'єдналися в одну сім'ю регламентована ст. 105 ЖК. До членів сім'ї наймача згідно зі ст. 64 ЖК належать дружина наймача, їхні батьки і діти. У разі відмови наймодавця в укладенні одного договору найму спір може бути вирішений в судовому порядку.

Зміна договору найму житлового приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім'ї передбачена ст. 105 ЖК. Повнолітній член сім'ї наймача має право за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. У даному випадку відбувається зміна суб'єктного складу договору, тому необхідною умовою є отримання згоди наймодавця. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку. Цей перелік підстав, передбачений ЖК, не є закритим, зміна договору найму житлового приміщення можлива й з інших підстав, передбачених законодавством, з будь-яких підстав, які не суперечить чинному законодавству, за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця.

10.10. Підстави розірвання договору наймання житлового приміщення. Правова допомога адвоката

10.11. Порядок і підстави виселення із житлових приміщень. Спори, що виникають з таких питаннях, правова допомога адвоката

Виселення із займаного житлового приміщення допускається лише з підстав, встановлених законом (ст. 109 ЖК), добровільно або в судовому порядку. Підстави і порядок виселення з житлового приміщення встановлюються Житловим кодексом, відповідно до якого виселення може бути: з наданням іншого упорядженого житлового приміщення; з наданням іншого житлового приміщення; без надання житлового приміщення. Наймачі та члени їх сімей, які проживають в житлових будинках державного і громадського житлового фонду, можуть бути виселені з наданням іншого упорядженого житлового приміщення, якщо будинок (житлове приміщення): підлягає знесенню; загрожує обвалом; підлягає переобладнанню на нежитловий.

Знесення будинку (ст. 110,111 ЖК) у зв'язку з вилученням земельної ділянки, на якій розташований будинок, для державних і громадських потреб. Обґрунтоване рішення про знесення має бути винесено виконкомом або державною адміністрацією незалежно від належності будинку. Громадянам, яких виселяють з будинку, надається інше упоряджене житлове приміщення. Власникам житлових будинків, що є у приватній власності громадян, надаються за встановленими нормами упоряджені квартири в будинках державного або громадського житлового фонду і надається право вибору: або отримати відшкодування вартості будинків (квартир), будівель та пристроїв, що зносяться, або право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв на свій розсуд.

Загроза обвалом будинку або житлового приміщення, що розміщується в ньому (ст.ст. 110, 112 ЖК), підтверджена висновком про технічний стан житлового будинку (житлового приміщення). Інше упоряджене житлове приміщення залежно від належності будинку, надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання житлового приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої ради (ст. 112 ЖК).