Форма державного устрою

Політичні системи світу

Форма державного устрою - це елемент форми держави, який визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та характер їх взаємовідносин між собою і з державою в цілому.

Поняття форми державного устрою показує: з яких частин (адміністративно-територіальні одиниці, автономії чи суверенні держави) складається внутрішня структура держави; який правовий статус цих складових частин і характер їх співвідношення; як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами; в якій формі виражаються інтереси кожної нації, що проживають на території країни. Наприклад, у ч.1 ст.3 Конституції Республіки Узбекистан 1992р. встановлено, що "Республіка Узбекистан визначає національно-державний та адміністративно-територіальний устрій, систему органів державної влади й управління, проводить свою внутрішню та зовнішню політику".

Наявність конкретної форми державного устрою у певній країні залежить від її історичних, економічних, демографічних, географічних та інших особливостей, а також від етнічних і культурних традицій.

У політичній та юридичній науках розрізняють дві основні форми державного устрою: унітарна і федеративна держава. У деяких конституціях вони чітко називаються і закріплюються. Наприклад, у ст. 1 Конституції Королівства Бельгія 1831 р. у редакції 1994 р. встановлено, що "Бельгія є федеративною державою.", у ч. 1 ст. 20 Основного Закону ФРН 1949 р. проголошено, що "Федеративна Республіка Німеччина є ... федеративною державою", а в ст. 2 Конституції України 1996 р. та ст. 3 Конституції Республіки Польща 1997 р. зазначено, що вони "є унітарною державою".

Унітарна держава - це форма державного устрою, за якої адміністративно-територіальні або національно-територіальні одиниці не мають суверенних прав і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин.

Унітарним державам притаманні такі основні ознаки:

• наявність єдиної конституції, норми якої застосовуються на території всієї країни без будь-яких виключень або обмежень;

• відсутність відокремлених політико-територіальних утворень наділених ознаками суверенітету. Тобто територія розподіляється, як правило, на прості адміністративно-територіальні одиниці, а іноді й на автономні адміністративно-територіальні чи національні-територіальні одиниці, правове становище яких регулюється конституцією;

• наявність єдиної системи вищих державних органів, які поширюють свої повноваження на територію всієї країни, на всіх громадян (єдині глава держави, законодавчі, виконавчі та судові органи влади);

• наявність єдиної системи права і системи законодавства;

• наявність єдиного громадянства та єдиної державної символіки;

• наявність єдиної фінансово-грошової та податкової систем;

• у міжнародних відносинах держава виступає як єдиний представник народу.

Унітарний устрій держави випливає з її конституційних визначень як "єдиної" (Естонія, Польща, Португалія, Чехія) або "єдиної і неподільної" (Грузія, Іспанія, Італія, Молдова, Румунія, Словенія, Хорватія). Наприклад, у ч. 2 ст. 2 Конституції Естонської Республіки 1992 р. встановлено, що "за своїм державним устроєм Естонія - єдина держава...", у ч. 1 ст. 1 Конституції Республіки Молдова 1994 р. проголошено, що "Республіка Молдова - . єдина і неподільна держава".

На сьогодні унітарна форма державного устрою є оптимальною і найбільш розповсюдженою. Близько 170 з понад 200 нині існуючих держав, за своїм устроєм, є унітарними. До них відносяться: Болгарія, Білорусь, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Камбоджа, Китай, Куба, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Таїланд, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Японія та інші країни.

В унітарних державах територіальний поділ на адміністративні одиниці може бути різним, а також мати різні назви. Наприклад, у Болгарії це області та общини, у Франції - регіони, департаменти та комуни. Кожна адміністративно-територіальна одиниця має свій орган управління. Проте у невеликих державах адміністративно-територіальний поділ може бути взагалі відсутній (Андорра, Мальта, Монако).

Залежно від характеру державних утворень, унітарні держави поділяються на централізовані та децентралізовані .

Централізовані - це такі унітарні держави, в яких немає самоврядних територіальних одиниць, а всі адміністративно-територіальні одиниці мають рівний правовий статус. У централізованих унітарних державах функції влади на всіх рівнях здійснюють тільки державні органи та їх посадові особи, які призначаються центральними органами державної влади. До таких держав відносяться: Білорусь, Болгарія, Казахстан, Нідерланди, Норвегія, Пакистан, Польща, Таїланд та інші.

Децентралізовані - це такі унітарні держави, в яких певні адміністративно-територіальні одиниці наділені пільгами із самоврядування та можуть створювати автономії. У децентралізованих унітарних державах місцеві органи самоврядування обираються населенням і мають право самостійно вирішувати більшість питань місцевого життя, а автономії наділяються відповідною самостійністю у сфері правотворчої та адміністративної діяльності в межах своєї компетенції згідно з повноваженнями, які визначені конституцією країни. Наприклад, у ч. 1 ст. 6 Конституції Португальської Республіки 1976 р. зазначено, що "держава є унітарною і поважає в своїй організації принципи автономії місцевих органів влади та демократичної децентралізації державного управління". У той же час у деяких країнах встановлені прямі заперечення самої можливості автономії. Наприклад, у ч. 1 ст. 2 Конституції Республіки Болгарія 1991 р. встановлено, що "Республіка Болгарія - єдина держава з місцевим самоврядуванням. В ній не допускаються автономні територіальні утворення".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма державного устрою“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем

  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління

  • Форма державного устрою
  • Форма політичного режиму

  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література