Форма політичного режиму

Політичні системи світу

Політичний режим є одним із базисних понять у сучасній політології. Його застосовують щодо характеристики способів, форм, засобів і методів реалізації політичної влади, оцінювання сутності держави, оскільки в межах однієї форми правління на різних етапах її розвитку політичне життя може суттєво відрізнятися за змістом, характером відносин між собою, суспільством і державою, динамікою структурних змін. Все це відображається у політичному режимі.

Будь-який політичний режим визначається трьома основними чинниками:

• 1) процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням влади;

• 2) стилем ухвалення суспільно-політичних рішень;

• 3) відносинами між політичною владою та громадянами.

Політичний режим - це сукупність методів і засобів здійснення політичної влади у країні, яка відображує характер взаємовідносин державно-владних структур і населення.

Політичний режим залежить від співвідношення політичних сил у суспільстві, особистості політичного лідера та особливостей правлячої еліти; історичних і соціокультурних традицій; політичної культури населення. Він формується спонтанно, внаслідок спільних зусиль багатьох суб'єктів політичного процесу.

У політичній науці існує багато класифікацій політичних режимів, але будь-яка з них є умовною, оскільки у "чистому вигляді" і завершених політичних режимів у політичній практиці не існує.

Для аналізу сучасних політичних систем прийнята класифікація політичних режимів за ознакою демократизму на наступні види: демократичні й недемократичні.

Демократичний політичний режим - це форма організації та функціонування політичної системи, за якої державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики, утворенні і діяльності державних органів, а всі члени суспільства мають рівні можливості реалізації своїх прав і свобод.

У реальному політичному житті кожна демократична політична система має свої особливі, специфічні риси. Але, незважаючи на розбіжності, можна виділити такі загальні ознаки, які насамперед знаходять своє відображення у конституції певної країни:

• безпосередня участь народу в здійсненні державної влади. Наприклад, у ч. 2 ст. 5 Конституції України 1996 р. зазначено, що ". єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування";

• виборність вищих органів державної влади, існування інститутів безпосередньої та представницької демократії. Наприклад, у ч. 1 ст. 15 Конституції Японії 1946 р. передбачено, що "народ має невід'ємне право обирати публічних посадових осіб і відстороняти їх від посади. Усі публічні посадові особи є слугами всього суспільства, а не якої-небудь однієї його частини";

• плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей. Наприклад, у ч. 1 ст. 15 Конституції України 1996 р. зазначено, що "суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності";

• рівність усіх громадян перед законом, гарантування з боку держави здійснення ними своїх прав та виконання обов'язків. Наприклад, у ч. 1 ст. 3 Основного Закону ФРН 1949 р. та у ч. 1 ст. 14 Конституції Японії 1946 р. проголошено, що "усі люди рівні перед законом.", у ст.

• 14 Конституції Королівства Іспанія 1978 р. - "усі іспанці рівні перед законом...", а у ч. 1 ст. 24 Конституції України 1996 р. зазначено, що "громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом";

• демократизм правосуддя, забезпечення верховенства права. Наприклад, у ч. 1 ст. 8 Конституції України 1996 р. зазначено, що "в Україні визнається і діє принцип верховенства права";

• поєднання правління більшості та захисту прав меншості. Наприклад, у ст. 11 Конституції України 1996 р. передбачено, що "держава сприяє. розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України";

• визнання людини найвищою цінністю держави, взаємна відповідальність держави перед людиною і людини перед державою. Наприклад, у ч. 2 ст. 3 Конституції України 1996 р. зазначено, що "держава відповідає перед людиною за свою діяльність";

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма політичного режиму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем

  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління

  • Форма державного устрою

  • Форма політичного режиму
  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література