Форма державного правління

Політичні системи світу

Під формою правління будь-якої держави розуміється структура і повноваження вищих органів державної влади, порядок їх формування і характер взаємовідносин між ними, ступінь і форми участі громадян у формуванні вищих органів влади, ступінь впливу населення на прийняття державних рішень, тривалість повноважень і характер змінюваності вищих органів влади, способи легітимізації державної влади. Тобто дану категорію можна розглядати як своєрідний спосіб життя сучасної держави, який показує хто і як править у державі та в чиїх інтересах здійснюється влада.

Форма державного правління - це елемент форми держави, який характеризує спосіб формування і організації вищих органів державної влади, їх взаємовідносини між собою та з населенням.

У теперішній час цей термін часто застосовують у практиці конституціоналізму. Наприклад, у ч. 1 ст. 1 розд. І Конституції Греції 1975 р., який має назву - "Форма державного правління", встановлено, що "державний устрій Греції - парламентарна республіка", у ч. 1 ст. 1 Конституції Російської Федерації 1993 р. проголошено, що "Російська Федерація - Росія - є демократична федеративна правова держава з республіканською формою правління ...", у ч. 2 ст. 1 Конституції Республіки Молдова 1994 р. зазначено, що "форма державного правління - республіка", а у ст. 5 Основного Закону Королівства Саудівська Аравія 1992 р. - "в Саудівській Аравії існує монархічна система правління".

Іноді для визначення форми державного правління використовують і інші терміни: "політична система" (Андорра), "система правління" (Іран), "політична форма" (Іспанія), "принцип правління" (Монако). У той же час у конституціях деяких держав зазначений термін зовсім відсутній (Китай, Нідерланди, Франція, Фінляндія). Незважаючи на це, майже завжди в конституції вказується яка форма державного правління функціонує в тій чи іншій країні, іноді навіть уточнюються її різновиди. Наприклад, у п. 2 ч. 1 Конституції Королівства Данія 1953 р. встановлено, що "формою правління держави є конституційна монархія", а в ч. 1 ст. 2 Конституції Республіки Казахстан 1995 р. проголошено, що "Республіка Казахстан є унітарною державою з президентською формою правління".

Форма державного правління має обиратися з урахуванням історичних, культурних, політичних, соціонаціональних та інших особливостей тієї чи іншої країни. І тому модель організації вищих органів державної влади, яка ефективно функціонує в одній країні і в одних умовах, може виявитися непридатною для іншої країни з іншими умовами.

Визначальною ознакою форми державного правління є правовий статус глави держави. Залежно від правового статусу глави держави та порядку заміщення цієї посади розрізнюють дві основні форми державного правління - монархію і республіку.

Термін "монархія" і особливо термін "республіка" не тільки виступають складовими офіційної назви держави або її конституційного визначення, а й найбільш загально відображає певні характеристики держави: "ісламська республіка" (Іран), "кооперативна соціальна республіка" (Гаїті), "суверенне демократичне королівство" (Лісото), "демократична, соціальна і конституційна монархія" (Марокко), "індуїстське монархічне королівство" (Непал), "боліваріанська республіка" (Венесуела), "суверенне незалежне королівство" (Свазіленд), "народна республіка" (Бангладеш, Китай, Сирія), "народна демократична республіка" (Алжир, КНДР, Лаос), "східна республіка" (Уругвай), "хашимітське королівство" (Йорданія).

Монархія є найстародавнішою формою державного правління, яка існувала впродовж багатьох століть. Незважаючи на те, що монархія є пережитком феодальної системи, вона зберігається майже в одній шостій частині держав світу. З урахуванням членів Співдружності (де функції монарха здійснюють генерал-губернатори), монархія як форма правління існує у 47 країнах, у тому числі в Європі - 11 (Бельгія, Ватикан, Великобританія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція), на американському континенті - 11 (Антигуа і Барбуда, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Бермудські острови, Гренада, Канада, Сент-Вісент і Гренадини, Сент-Кристофер і Невіс, Сент-Лусія, Ямайка), в Азії - 14 (Бахрейн, Бруней, Бутан, Йорданія, Камбоджа, Катар, Кувейт, Малайзія, Непал, Оман, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Таїланд, Японія), в Африці - 4 (Лесото, Маврикій, Свазіленд, Марокко), в Австралії та Океанії - 7 (Австралія, Західне Самоа, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові острови, Тонга, Фіджі).

Одна з основних причин збереження інституту монархії та, що особа монарха є символом держави та єдності народу, запорукою непорушності політичної системи та збереження історичних традицій і культури населення країни. Так, згідно ст. 1 Конституції Японії 1946р. "Імператор є символом держави та єдності народу...".

Монархія - це форма державного правління, за якої глава держави є монарх, що отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює її за власним правом довічно.

Для монархії характерні наступні основні ознаки:

• монарх персоніфікує верховну владу, при здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики виступає як глава держави;

• монарх, як правило, є верховним головнокомандувачем збройних сил;

• особа монарха законодавством відповідних країн визнається недоторканою і навіть священною. Наприклад, у ст. 4 Конституції Великого Герцогства Люксембург 1868 р. та в ст. 7 Конституції Князівства Ліхтенштейн 1921 р. визначено, що монарх "особа ... священна і недоторканна", у §13 Конституції Королівства Данія 1953 р. та у ч. 3 ст. 56 Конституції Королівства Іспанія 1978 р. зазначено, що особа короля "недоторканна";

• владні повноваження монарха поширюються на всі сфери суспільного життя;

• наявність приватної власності монарха, що передається у спадок. Наприклад, за деякими даними статки королеви Великобританії Єлизавети II у 2010 році оцінювалися в 8 млрд. доларів;

• влада монарха є спадковою, безстроковою та формально незалежною. Наприклад, згідно ст. 2 Конституції Японії 1946 р. "Імператорський трон є династичним і успадковується відповідно до Закону...". Монарх наділений зовнішніми атрибутами влади - трон, корона, мантія тощо;

• монарх не несе юридичної та політичної відповідальності за результати свого правління перед своїми підданими. Наприклад, у §7 гл. 5 Закону Королівства Швеції "Форма правління" від 27 лютого 1974 р. зазначено, що ".. .король не може бути притягнутий до відповідальності за свої дії", у §13 Конституції Королівства Данія 1953 р. проголошено, що "король не несе відповідальності", а в ч. 3 ст. 56 Конституції Королівства Іспанія 1978 р. - "він не підлягає відповідальності".

Влада монарха не є похідною від будь-якої іншої влади, органу чи виборців. Прерогатива монарха пронизує всю державно-правову систему. Все державне правління країни здійснюється від імені монарха.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма державного правління“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем

  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління
  • Форма державного устрою

  • Форма політичного режиму

  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література