Форма державного устрою

Політичні системи світу

• відсутність спільних для всієї конфедерації законодавчого органу, конституції, союзного громадянства, єдиної судової та фінансової систем, грошової одиниці;

• конфедерація не має єдиної централізованої влади, її органи утворюються лише з представників держав, які входять до союзу і позбавлені владних повноважень;

• конфедерація, як правило, має тимчасовий характер об'єднання (союзу);

• право сецесії, тобто наявність у кожного з суб'єктів конфедерації права вільного виходу з її складу.

Отже, конфедерація представляє не особливу форму державного устрою, а є формою об'єднання суверенних держав, яка зустрічається вкрай рідко. У різний час конфедераціями були: Нідерланди з 1579 р. до 1795 р., Австро-Угорщина до 1918 р., США з 1776 р. до 1787 р., Швеція і Норвегія з 1814 р. до 1905 р., Швейцарія з 1815 р. до 1848 р., Германський Союз з 1815 р. до 1867 р., Об'єднана Арабська Республіка (Єгипет і Сирія) з 1958 р. до 1961 р., Сенегамбія (Сенегал і Гамбія) з 1981 р. до 1988 р.

Як свідчить історія, конфедерація - це нестійка форма об'єднання держав, що з часом або розпадається на окремі унітарні держави (Австро-Угорщина) або перетворюється у федеративну державу (США). На сьогодні з історичних причин Швейцарія має назву конфедерації (її Конституція, яка набрала чинності 01.01.1999 р., називається так "Федеральна Конституція Швейцарської Конфедерації"), але фактично за своїм державним устроєм вона є федеративною державою.

Федерації є відносно недавніми утвореннями. Історично їм передували імперії.

Імперія - це складна (союзна) держава, яка насильницьким шляхом об'єднала території суверенних багатонаціональних держав або їх частин з головною державою (метрополією).

Для імперії характерні такі основні ознаки:

• імперія виникає внаслідок завоювань, колонізації та інших форм експансії;

• імперія тримається на насильстві, на державному примусі з боку метрополії;

• складовими імперії є адміністративно - територіальні одиниці - колонії, які не мають ознак суверенітету і не рівні за правовим статусом;

• наявність двохступеневої системи органів державної влади (влада метрополії та влада колонії);

• наявність центрального органу влади - імператора (глави держави) та місцевих органів - намісників, губернаторів тощо, яких призначає імператор;

• існування правової системи на принципах права метрополії;

• наявність дискримінаційного становища населення колонії, відсутність або обмеження їх прав і свобод.

Світовій історії відомі такі імперії: Римська імперія, Османська імперія, Російська імперія, Британська імперія, яка у 20 ст. перетворилась з імперії на співдружність 40 країн на чолі з Великобританією.

Особливими сучасними формами об'єднання держав є співдружність (Співдружність, Ліга арабських держав, Співдружність незалежних держав) та співтовариство (Європейський союз, Рада Європи, ООН, Організація Північноатлантичного договору - НАТО), тобто союзи держав, що виступають як асоційовані члени при збереженні ними повного суверенітету, з метою спрощення візової системи та митних кордонів, підвищення економічних показників тощо. В основу цих об'єднань, як і при конфедерації, покладено міждержавний договір, статут, декларація, угода, інші нормативно-правові акти, які мають перехідний характер, тобто такі утворення можуть розвинутися в конфедерацію або, навпаки, роз'єднатися.

Наступний розділ:

Форма політичного режиму

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма державного устрою“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем

  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління

  • Форма державного устрою
  • Форма політичного режиму

  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література